Публікації
16:41
31 Травня
2310

Які назви можуть отримати вулиці Тернополя після дерусифікації

Публікації

31 травня завершила роботу комісія з перейменування 13 вулиць у Тернополі. Нову назву отримає й теплохід «Герой Танцоров», його перейменують на честь засновника міста Яна Амора Тарновського.

Про це повідомила речниця міської ради Мар’яна Зварич.

«За час роботи комісія переглянули і обговорили декілька тисяч варіантів назв, ми радилися з десятками краєзнавців, істориків, філологів та ономастів. І вирішили відновити історичні назви, вшанувати відомих вихідців з Тернополя та літературознавців, додати “жіночих” імен в назвах вулиць Тернополя та вшанувати Захисників України», – зазначила вона.

Хто ці особи, на честь яких пропонують перейменувати вулиці Тернополя?  

Вул. Танцорова пропонують перейменувати на вул. Старий Поділ – історична назва.

Вул. Живова на вул. Торговиця – історична назва. Вона зафіксована на кількох мапах міста, зокрема 1937-38 р. Зазначають, що вона свідчить не лише про зв’язок назви із місцем, але й нагадує про його торгівельне минуле.

Вул. Макаренка — на вул. Іванни Блажкевич. Блажкевич — дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця. Усе життя жінка присвятила боротьбі проти гнобителів українського народу. За це поляки вбили її двох маленьких донечок, а за голову самої Іванни призначили чималу винагороду. Народилася у селі Денисові на Тернопільщині.

Вул. Чехова — на вул. Олени Теліги – української поетеси, публіцистки, літературної критикині та провідної діячки ОУН. Відповідно до українського законодавства, вона належить до борців за незалежність України у XX столітті.

Вул. Агрономічна — на вул. Дарії Віконської – української письменниці, публіцистки, літературної і мистецької критикині, перекладачки, громадсько-культурної діячки. Належить до таких представниць українського письменства, як Марко Вовчок та Олена Теліга. Зналася з діячами націоналістичного руху. Єдина українська літераторка, що у 1920–1930-ті проживала у Тернополі.

Вул. Бригадна — на вул. Омеляна Пріцака – українського та американського тюрколога-мовознавця, історика. Він — один із засновників і перший директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (1973–1989), перший директор Інституту сходознавства НАН України (1991–1999), співзасновник Міжнародної асоціації україністів (1989), президент Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів, доцент і професор Ґеттінґенського, Гамбурзького, Вашинґтонського, Гарвардського і Київського університетів. Народився на Львівщині, дитинство і юність провів у Тернополі.

Вул. Гагаріна — на вул. Івана Гавриди – заступника Голови Проводу ОУН, одного з ініціаторів створення Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів, з якого у 2001 році утворили Молодіжний Націоналістичний Конгрес. Він також був директором Центру національного відродження імені Степана Бандери в Києві, автором багатьох статей та публікацій. Народився на Тернопільщині.

Вул. Достоєвського — на вул. Ілярія Бриковича – гімназійного професора, освітнього і громадського діяча. Походив з давньої тернопільської міщанської родини. Навчався у Львівському і Віденському університетах. Брав активну участь у громадському житті, входив до керівних органів багатьох українських товариств. Заарештований органами НКВС і загинув в ув’язненні. Досі ніяк не вшанований у Тернополі, якому так багато прислужився для розвитку українства.

Вул. Глінки — на вул. Миколи Леонтовича – українського композитора, хорового диригента, піаніста, педагога, збирача музичного фольклору, громадського діяча. Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть» та інших. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».

Вул. Ломоносова — на вул. Князя Святослава. Він славився, перш за все, як відважний воїн і талановитий полководець. Повернув до складу Київської держави племінне княжіння в’ятичів (964 р.), розгромив Хозарський каганат (965–968 рр.), вів війни на Північному Кавказі й переміг племена ясів та касогів. Вів активну політику щодо Візантії.

Вул. Пушкіна – на Захисників України –вулиця, назву якої присвятять усім Захисникам та Захисницям, які сьогодні боронять Україну.

Вул. Толстого – на Євгена Мєшковського – генерал-хорунжого Армії УНР, полковника УГА. Походив з козацького роду. Професійний військовий. У Тернополі 9 листопада 1918 Президент ЗУНР Євген  Петрушевич затвердив його начальником Начальної команди (штабу) УГА; цей штаб був у Бережанах. Розробив організаційну структуру УГА і зреалізував її. Від весни 1919 воював у Армії УНР. Важно поранений в бою на передовій лінії під Чорним Островом. Помер у Тернополі. Похований на Микулинецькому цвинтарі. В Україні є могили лише двох генералів Армії УНР: Мєшковського в Тернополі і Василя Тютюнника в Рівному (там є вулиця цього генерала).

Вул. Чалдаєва — на вул. Патріарха Любомира Гузара – українського релігійного діяча, патріарха-предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви. Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал Католицької церкви (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Представник українського роду Гузарів.

Також прейменують теплохід «Герой Танцоров» — на честь засновника міста. Теплохід носитиме назву «Ян Амор Тарновський».

Впродовж червня ще триватиме громадське обговорення. Потім пропозиції розглянуть на сесії міської ради.

Автор: