Правду кажучи
12:03
22 Квітня
241

Як Reuters мимохіть просуває російську позицію

Правду кажучи

Британська інформаційна агенція Reuters є одним із найбільших у світі міжнародних новинних агентств. Вона працює в галузі вже понад 150 років і за цей час устигла зажити авторитету як надійне джерело інформації, зокрема і в українських медійників. Тим прикріше констатувати, що Reuters у питаннях висвітлення російсько-української війни часто подає інформацію без дотримання принципів неупередженості, об’єктивності, не забезпечує плюралізму думок, чим може повторювати кремлівську пропаганду.

Якщо проаналізувати кілька матеріалів інформагенції за першу половину квітня, то чимало з них викликають запитання. Наприклад, замість «війна в Україні» автори пишуть «події, які росія називає “спецоперацією”». Натомість позицію нашої держави подають кволо або не наводять узагалі. Деколи маємо щось на взір невизначеності, як-от у текстах про звірства окупантів у Бучі.

Так, у матеріалі від 1 квітня, присвяченому посиленню цифрової блокади росії, в абзаці, де йдеться про причини цієї блокади, російсько-українську війну називають «“спеціальною операцією” з демілітаризації їхнього [російського — прим. авт.] сусіда»:

Запропоноване в цій частині тексту гіперпосилання веде на матеріал, де інформації про причинно-наслідкові зв’язки ще менше. «ВКонтакті, російська відповідь фейсбуку, почала бити рекорди активності на своїй платформі, відколи росія спрямувала війська в Україну 24 лютого», — йдеться у статті:

Варто зауважити, що провідні світові видання, на відміну від Reuters, називають речі своїми іменами. Приміром, у статті The Wall Street Journal авторства Лоуренса Нормана російсько-українську війну називають саме війною. На сайті видання навіть є окремий розділ під назвою «російсько-українська війна»:

Як синонім до «війни» видання епізодично використовує синоніми: «вторгнення», «російське вторгнення», що виглядає стократ ліпше від постійного «витанцьовування» з неоковирною конструкцією про «спецоперацію». Приклад — матеріал про гальмування темпів боротьби з поліомієлітом в Україні, спричинене війною:

Показово, що в заголовку цієї статті також є слово «війна» :

Так само працюють і журналісти іншого авторитетного видання — The Washington Post. Відповідний розділ видання називається «Війна в Україні»:

У текстах автори часто використовують термін «російське вторгнення». Наприклад, у матеріалах про втечу українських біженців до Ізраїля:

та в багатьох інших тематичних статтях.

The New York Times теж подає події в Україні саме як війну. На сайті також є відповідний розділ під назвою «російсько-українська війна», відповідний термін разом із синонімом «вторгнення» є як у заголовках, так і в текстах.

 

До слова, Reuters також має розділ, присвячений російсько-українській війні. От тільки називається він «Україна та росія: що ви маєте знати просто зараз». Відповідна колонка має ще скупішу назву — «Останнє з України»:

Тобто, в той час, коли поважні ЗМІ світу називають війну війною або російським вторгненням, авторитетна інформаційна агенція Reuters здебільшого уникає цього терміну. Прикладів таких «ігор» зі словами можна наводити дуже багато: це й матеріал про заборону на експорт насіння соняха в росії (війну обізвали «кризою в Україні»):

і про діяльність підсанкційного російського банку «ВТБ» («те, що Москва називає “спеціальною операцією” в Україні»), і про намагання росії зберегти дипломатичні відносини із Заходом (так само — «те, що Москва називає “спецоперацією” в Україні»), і про виплату сервісом Booking великого штрафу російській федерації (те саме). Список можна продовжувати довго.

Одна з небагатьох конотацій, у якій Reuters уживає слово «вторгнення» в українському контексті, — матеріал від 3 квітня, в якому йдеться про посилення санкцій проти росії у відповідь на звірства у Бучі:

Здавалося б, ситуація налагоджується, проте в цьому ж тексті слово «вторгнення» зустрічається ще раз — «путінське вторгнення в Україну 24 лютого».

Чому вторгнення саме путінське, а не російське — залишається тільки здогадуватися. Скидається на те, що вдерся до України особисто володимир путін, а не російські окупанти.

Варто також звернути увагу на те, як інформаційна агенція Reuters подає позицію української сторони у частині своїх матеріалів. Так, наприклад, у репортажі з Бучі від 7 квітня є одне речення про те, що Україна звинувачує росію в геноциді та воєнних злочинах, і аж цілих три абзаци — російських спростувань. По всьому тексту наявний меседж, буцімто в Reuters не можуть підтвердити причетність російських окупантів до вбивств у місті, дарма що на той момент уже були дані з супутника, про що, зокрема, ще 4 квітня писала The New York Times:

У цьому ж контексті є показовим матеріал Reuters від 11 квітня — знову ж, про Бучу. Відповідно до тексту, у росії стверджують, що Велика Британія та Сполучені Штати Америки підготували в місті поставні сцени з нібито мертвими мешканцями. Важливим є момент про журналістів інформагенції, які в деокупованій Бучі не змогли підтвердити, хто саме причетний до вбивств.

Наприкінці статті журналісти послідовно подають два абзаци — позицію путіна, де російсько-українську війну називають, звісно ж, «спеціальною воєнною операцією», і відповідь на це української сторони. Здавалося б, от він, плюралізм думок, неупереджене висвітлення позицій обох сторін конфлікту! Проте варто звернути увагу на використану лексику: тоді як російську позицію пропонують в офіційно-діловому стилі й вона загалом виглядає злагодженішою суто візуально, українська прописана простішою, заледве не розмовною мовою на противагу «серйозним» звинуваченням росії, без жодних цитат наших державних діячів:

У багатьох новинних матеріалах видання позиція України відсутня в принципі — приміром, у замітці від 7 квітня про знищення росією нафтобаз на території нашої держави, в матеріалах про загрозу нових авіаударів по Києву від 15 квітня, про нові російські контрсанкції супроти медій. Автори останнього з цих матеріалів згадують винятково про «“спеціальну військову операцію” для зменшення воєнного потенціалу» України та «викорінення людей, що їх [росія] називає небезпечними націоналістами». При цьому не приділяють уваги масовим убивствам мирного населення і фактам терору, що в той час уже були відомі.

Відзначимо, що в частині матеріалів ситуацію в Україні все-таки називають саме війною:

Коли-не-коли присутня й позиція української сторони, яку подають виважено та згідно з принципом дотримання балансу думок:

Та все це не змінює того факту, що Reuters у певних матеріалах несвідомо просувають у маси саме російській наратив.

Насамкінець варто підкреслити, що один із міжнародних принципів етики журналістів —  усунення війн та іншого зла, яке протистоїть людству. Чи може журналіст дотримуватися його, не називаючи війну війною, — питання риторичне.

Автор: Богдан Ковальчук

Матеріал підготовлено в рамках ініціативи «Мережа регіональних проєктів з протидії дезінформації» за підтримки National Endowment for Democracy (NED) та менторства ресурсу «БезБрехні»