Правду кажучи
12:13
18 Квітня
435

російська псевдоденацифікація: чи дійсно «Азов» – ультраправе угрупування

Правду кажучи

Одним із китів, на якому тримається нинішня російська пропаганда, є так звана денацифікація України. Цим малозрозумілим терміном росія виправдовує не тільки розв’язану нею війну, а й усі звірства проти мирного населення, що їх чинять російські солдати на тимчасово окупованих теренах України.

Нацизм і фашизм у російському контексті – абсолютне зло, з яким не можна торгуватися. Єдиний варіант – боротися і знищити його. Боротьба з фашизмом – це відсилка роспропаганди до історичної пам’яті росіян про Другу cвітову війну, де боротьба з нацистами була боротьбою Добра зі Злом. Тому, обізвавши щось нацизмом, можна знищувати це, не вагаючись.

За своєрідний еталон нацизму російська пропагандистська машина нині, зокрема, активно подає існування та діяльність окремого загону спеціального призначення «Азов», що входить до складу Нацгвардії. Мовляв, затяті нацисти засіли навіть у силових органах України. І все б нічого, позаяк схожі побрехеньки сходять на пси під тиском банального здорового глузду, – от тільки вони сягають і низки закордонних видань, деколи й досить авторитетних. До прикладу, Deutsche Welle:

й Aljazeera:

Показово, що раніше схожа «антинацистська» істерія в російських ЗМІ збурювалася то довкола «Правого сектору» (всі ж бо пам’ятаємо славнозвісні «візитівки Яроша» як доказ причетності бійців цього об’єднання до стрілянини у Слов’янську в 2014), то довкола «Айдару», то довкола всіх добровольчих об’єднань, разом узятих.

Звинувачення «Азову» в неонацизмі не є чимось новим: вони залунали фактично з моменту створення цього об’єднання у 2014. Тоді воно ще було добровольчим батальйоном – одним із багатьох, які виникали тоді в Україні у відповідь спершу на свавілля спецпризначенців проти мирних студентських мітингів, а потім і на анексію Криму та початок російської агресії на Донбасі.

А тепер, коли Україна вже понад 50 діб успішно протистоїть повномасштабному вторгненню росії, потік фейків і маніпуляцій посилився чи не стократно. Навіть російські чиновники й офіційні особи не пасуть задніх. Зі свіжих прикладів –  нещодавній допис офіційної представниці мзс російської федерації марії захарової в Telegram:

міністр закордонних справ росії сергій лавров, щоб виправдати бомбардування в Маріуполі пологового відділення, заявив, що в будівлі переховується полк «Азов» «та інші радикали».

Підстави для таврування «Азова» нацистами прихильники «русского мира» вигадують найрізноманітніші: від маніпуляцій довкола символіки та ідеологічних переконань його екскерівника Андрія Білецького й аж до нібито злочинів «азовців» проти мирних мешканців.

Історик, політичний аналітик, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, аналітик-дослідник київського Центру прав людини «ЗМІНА» В’ячеслав Ліхачов у своєму розгорнутому матеріалі для «Євромайдан SOS» спростовує міфи, нав’язані російською пропагандою.

В лавах Національної гвардії, так само, як і в лавах Збройних сил України, взагалі немає підрозділів, створених за ідеологічною ознакою. Єдина можлива ідеологія підрозділу Національної гвардії – це дисциплінарний статут. У якому, до речі, зафіксовано обов’язок “поважати права, честь і гідність людини” та “утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини”», – підкреслює експерт.

Варто зазначити що В’ячеслав Ліхачов разом з Андреасом Умландом із Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень – давні дослідники-критики «Азову», які закидали, що у 2014 році цей батальйон мав ультраправе походження, бо його першими членами були учасники радикальної напіввійськової організації «Патріот України» та партизанського загону «Чорний корпус».

В останньому ж матеріалі від 25 березня 2022 року Андреас Умланд  стверджує, що «Азов» давно «деідеологізований» і став звичайним бойовим підрозділом. Його новобранці тепер приєднуються не через ідеологію, а тому, що «він має репутацію особливо жорсткої бойової одиниці».

В’ячеслав Ліхачов також підтверджує, що: «зараз «Азов» функціонує, як і інші полки, «але з кращим піаром», їхня зіркова репутація приваблює багато потенційних новобранців, «тому вони можуть вибрати кращих».

Ці експерти визнають, що навіть стилізований символ батальйону, що походить від символу «Ідея нації», яку дослідники порівнювали з «вовчим гачком», жодним чином не асоціюється в українців із німецьким націонал-соціалізмом чи неонацизмом.

Щодо закидів про можливий антисемітизм В’ячеслав Ліхачов заявляє наступне:

У Маріуполі була доволі велика єврейська громада, функціонувала синагога, яка за вісім років жодного разу не зіткнулася з жодними проблемами із жодним бійцем “Азова”. Аналогічна ситуація й з мусульманами в місті чи великою (близько 100 тис.) грецькою громадою.

У цьому контексті є вкрай наочним відеозвернення азербайджанця, добровольця окремого загону спецпризначення «Азов» до Рамзана Кадирова, оприлюднене 8 березня 2022 року на каналі «Національного корпусу».

«Я – гражданин Азербайджана, доброволец полка “Азов”. Благодарю Украину за оказанную возможность защищать свой дом и свою семью», – каже він, а потім, перейшовши на азербайджанську, закликає земляків підтримати український народ.

Зрозуміло, нічого навіть віддалено схожого не могло б виникнути, якби загін складався з нацистів, хай як цього б хотілося господареві кремля та його посіпакам.

Не менш красномовним доказом відсутності нацизму є останнє відеозвернення командирів полку «Азов» та 36-ї бригади морської піхоти, адже записане воно їхньою розмовною російською мовою.

Чому ж під приціл російських пропагандистів зараз потрапив «Азов»? Відповідь насправді лежить на поверхні: бійці саме цього загону є активними оборонцями багатостраждального Маріуполя, себто тими, хто не дає ворожій навалі захопити місто, чого вона страх як прагне від самого початку повномасштабного вторгнення.

Відповідно, на думку російської пропаганди, потрібно максимально очорнити «Азов», щоби той здавався мало не уособленням зла в чистій з’яві в очах як місцевого населення, так і міжнародної спільноти, заразом уписавши це зло в межі оголошених володимиром путіним цілей «спецоперації».

Автор: Богдан Ковальчук

Матеріал підготовлено в рамках ініціативи «Мережа регіональних проєктів з протидії дезінформації» за підтримки National Endowment for Democracy (NED) та менторства ресурсу «БезБрехні»

Теги АЗОВ