Гендер
09:44
19 Листопада
1700

«Супергерої, які ніколи не плачуть»: як стереотипи впливають на життя чоловіків

Гендер

Чоловіки не плачуть, не скаржаться, нічого не бояться. Принаймні цього від них чекає суспільство. В результаті вони  частіше «підсідають» на згубні звички, хворіють та живуть в середньому на 10 років менше, аніж жінки. Основна причина цього – стереотипи, що досі живуть у суспільстві. 

19 листопада відзначають Міжнародний день чоловіків. Він присвячений висвітленню чоловічих проблем у світі. Зокрема, для України цей день – привід замислитись над тими вимогами, що їх суспільство ставить перед чоловіками, і як цькує їх, коли вони їм не відповідають.

«Чоловіки не плачуть»

Попри те, що еталонні кінематографічні супергерої дозволяють собі проявляти емоції: сумувати чи плакати, – і глядач сприймає це як норму, для багатьох українських чоловіків це досі недозволена розкіш.

Очікувана тривалість життя українця становить близько 66, а українки – 76 років, йдеться в даних Державної служби статистики. Тобто, в середньому чоловіки в Україні живуть на 10 років менше, ніж жінки.

Однією з причин такої ситуації, є наявність в суспільстві стійких гендерних стереотипів, пояснює гендерний експерт Микола Ябченко. Він також наголошує: усталений стереотип про те, що чоловіки не плачуть, насправді сприймається як факт, що вони не мають права показувати своїх емоцій.

«Тут питання не так у жорстокості світу, як в очікуваннях, що чоловіки будуть стримувати емоції в собі. А через це чоловіки гірше долають стрес. Від них не чекають, що вони будуть проговорювати та усвідомлювати свої емоції. Дуже часто ще дітьми вони не розуміють, що відчувають. Але, коли дитина усвідомлює свої відчуття, то краще з цим справляється. В Україні ж чоловіків просто вчать приховувати свої переживання».

І як результат, чоловіки борються зі стресом за допомогою найбільш доступних засобів: алкоголю та тютюну. Це призводить до серцево-судинних захворювань, що й скорочує термін життя. Держстат також наводить статистику про те, що в 2018 році в Україні зафіксували майже 12 тисяч випадків смертей, пов’язаних із вживанням алкоголю та отруєнь ним. Понад 82% від цих смертей становили чоловіки.

«В цьому і проблема. З дитинства хлопчиків вчать: «Ти ж не дівчинка! Не плач», – а єдина дозволена емоція – агресія. Все це – наслідки виховання в рамках укорінених гендерних стереотипів», – пояснює Микола Ябченко.

Відповідно до всеукраїнського соціологічного опитування «Місце і досвід насильства в соціалізації чоловіків», 43% опитаних респондентів-чоловіків вважають, що їхню стать спонукає до насильства бажання здаватися «крутим», самостверджуватися в такий спосіб. Ще 18% зазначили про неможливість вихлюпнути емоції якось інакше, а 11% вважають, що чоловіки від природи схильні чинити насильство.

Міф про «годувальника»

У Міжнародний день чоловіків привертають увагу до гендерної дискримінації та проблем нерівності статей. У цей день акцентують на збереженні здоров’я чоловіків та підкреслюють їхній позитивний вплив на родину та виховання дітей. 

За даними опитування проведеного Дослідницькою компанією Info Sapiens для UNFPA Україна чоловіки більше незадоволені часом, приділеним дітям, ніж їхні дружини: 26% планують приділяти дитині більше часу, а 19% хотіли б, але не мають такої можливості.

Більшість опитаних чоловіків пояснюють, що не можуть приділити достатньо часу дитині через надмірну зайнятість. 18% при цьому висловлюють гендерні стереотипи щодо того, що це обов’язок жінки, 5% «не вміють» займатися дітьми, а 3% бачать свою роль лише у спілкуванні з дитиною.

«Досі залишаються актуальними стереотипи, що чоловік повинен бути «годувальником». Це було і в радянські часи, а в 90-ті – особливо. Результатом цього є те, що батько в сім’ї фактично не залучений до виховання дітей. І це велика проблема. Направду дітям потрібні обоє батьків. Коли чоловік виключно займається зароблянням грошей й не має часу на власних дітей, то для них це більша шкода, аніж те, що тато не заробить зайву копійчину. Я бачив чимало випадків, коли батько займається бізнесом чи виключно роботою і думає, що він заплатить гроші, а інші люди будуть займатися його дитиною. Але навіть із супердорогими репетиторами діти не завжди хочуть вчитися. Натомість якби тато цікавився й особисто допомагав, тоді в дитини з’явилось би більше стимулів та ентузіазму», – стверджує гендерний експерт.

«Справжні мужики нічого не бояться»

За словами Миколи Ябченка, стереотип про маскулінність – коли чоловіки начебто не повинні нічого боятися – також грає проти них. Бо, як наслідок, вони менше дбають про своє здоров’я. Це стало більш помітно під час ковіду. 

«Над чоловіком, який ходить в масці й дотримується всіх заходів безпеки, можуть насміхатися. І це дуже погано, бо ти піддаєшся негативному впливу вірусу. Зрештою, риторика про «мужик–не мужик» – геть неправильна. Бо людина фактично перестає носити маску чи дотримуватись якихось заходів безпеки. А через це може захворіти та навіть померти. Я не бачу сенсу провокувати чоловіків, чи це молоді хлопці, чи старші чоловіки, аби вони ходили без маски та наражали себе на небезпеку. Загалом, потім, такий «мачомен» помре в 30 років, а що робити його сім’ї? І кому з того буде краще, що він був такий мужній», – каже експерт.

Поділ на «хлопчаче» та «дівчаче»

Існує окрема категорія стереотипів, які стосуються зовнішніх проявів «чоловічності» або «жіночності». Наприклад, ті самі уявлення, що дівчата мають любити рожевий колір та повинні носити сукні з блискітками, в той час хлопчиків традиційно вдягають у темні кольори стриманих фасонів. Уявлення про «дівчаче» і «хлопчаче» закладається ще з дитинства через виховання. Так, дівчатам змалечку купують ляльки, а хлопчикам — машинки, і обмін ролями в цьому випадку згідно зі стереотипами – неможливий.

Авторка скандальної книжки психологічних порад на кожен рік життя дитини «Щоб у 16 не було запізно» Марина Ланге також поділяє світ на «дівчаче» та «хлопчаче. На сторінках цього порадника можна знайти безліч прикладів стереотипного уявлення про ролі чоловіка та жінки. Авторка дає поради щодо виховання хлопців та дівчат, що базуються на неприхованих гендерних стереотипах. До слова, книжку спершу хотіли закупити в майже пів тисячі бібліотек України за кошти платників податків. І лише після того, як книжку розкритикували експерти, Міносвіти вилучило псевдопорадник із переліку. 

І ось чому. На одній зі сторінок своєї книжки авторка порівнює хлопців із КамАЗом: «Міцний і сильний. Витривалий фізично і може жити в аскетичних умовах, витримує великі навантаження. Хлопчик – як КамАЗ».

Як стверджує Марина Ланге, стрес руйнує психіку дівчат, але загартовує чоловіків: «З кожною прожитою проблемою, подоланим стресом, психіка хлопчика загартовується, наче сталь від плавлення».

Микола Ябченко був одним із тих, хто публічно розкритикував цей посібник.  Він пояснює: є чимало стереотипів, коли людину обмежують поділом на «дівчачі» чи «хлопчачі» захоплення чи моделі поведінки. І це, як мінімум, несправедливо.

«Людина має займатися тим, що їй до вподоби, а не тим, що хтось собі уявляв. З одного боку, треба мати сміливість, щоб твоє ж оточення тебе не затюкало, але потрібно також, щоб батьки підтримували своїх дітей, коли ті, хочуть займатися чимось, що в попередньому поколінні видавалось невідповідним чи неприпустимим. Зараз з’являється багато нових професій і нових занять, яких раніше взагалі не було. Я сподіваюся, що ці стереотипи будуть відмирати», – підсумовує  експерт.