Публікації
14:23
13 Жовтня
5900

Аспірин і вітамін D3, КТ та аналізи на сотні гривень, – що з цього справді потрібне при ковіді, пояснює терапевтка

Публікації

В мережі можна знайти переліки аналізів, що їх варто здати під час ковіду, а тоді ще раз – як контрольну перевірку організму після одужання. На цьому акцентує чимало клінік та лабораторних центрів. Однак чи справді потрібно витрачати на це гроші та час? І чи варто купувати та пити всі ті препарати, що їх вам прописали в телефонному режимі при легкій формі ковіду? А якщо варто, то кому і в яких випадках? Про все це для читачів та читачок ТМЦ.ІНФО розповідає лікарка-терапевтка медичного центру Neoclinic Ірина Киричок.

У мене підтвердили ковід. Які аналізи мені точно треба здати?

При легкому перебігу коронавірусної хвороби немає потреби здавати жодні аналізи, окрім ПЛР-тестування.

Легкий перебіг – це загальна слабкість, втома, підвищення температури, наявність запалення верхніх дихальних шляхів (сухий кашель чи вологий – авт.) і немає ознак інфекції нижніх дихальних шляхів.

А от якщо знижуєься рівень насиченості крові киснем (сатурація – авт.), вчащається дихання, загальне самопочуття людини в рази гіршає, то в таких випадках варто додатково обстежитись.

Нормою сатурації є показник в 95-100. Однак якщо в людини є хронічні захворюваня дихальних шляхів, професійні захворювання чи певні ураження, наприклад, через тривале куріння цигарок, то показник може бути й нижчим, ніж 95%. Але коли до цього приєднуються ураження легеневої тканини, сатурація може бути і 90, і навіть 85.

Тому увагу треба звертати не лише на показник сатурації, а й на те, чи наростає задишка, на наявність кашлю, чи він інтенсивніший. Іноді також приєднується підвищення температури. Сатурацію варто оцінювати у поєднанні з сукупними клінічними ознаками. І от тоді вже проводити додаткові лабораторні обстеження.

Ірина Киричок

В яких випадках аналізи все ж призначають?

Якщо лікар бачить, що це середній чи важкий перебіг коронавірусної хвороби, а саме є ознаки інтоксикації, ураження легеневої тканини, тоді доцільно здати загальний аналіз крові (ЗАК – авт.), в якому звернути увагу на рівень нейтрофілів та лейкоцитів. Вони покажуть, чи додатково не приєдналося бактеріальне ураження.

Коронавірусна хвороба – це вірус. Але у пацієнтів із супутніми захворюваннями чи літнього віку може приєднатися додатково і бактеріальна інфекція. В цьому випадку в ЗАК буде лейкоцитоз, підвищення нейтрофілів, ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів – авт.).

С-реактивний білок. По ньому можна орієнтуватися, наскільки виражене запалення: чи воно є, чи прогресує, чи спадає.

Прокальцитонін – це маркер наявності бактеріологічного ураження. Він є високочутливими, піднімається у перші ж дні приєднання бактеріального запалення. А ще допомагає провести диференційну діагностику між вірусними, бактеріальними і грибковими ураженнями та доцільністю призначення антибіотиків.

Власне, лише при підвищенні рівня прокальцитоніну ми все ж призначаємо антибіотики. Раніше цього робити не варто і ось чому: ми боремося з тим, щоб не розвивати антибіотикорезистентність, бо це стане катастрофою для всього людства. Прості захворювання, які раніше лікували антибіотиками, врешті прогресуватимуть, бо люди будуть нечутливими до вже наявних препаратів. Тому лікарям бажано звертати на це увагу та наголошувати пацієнтам.

Також призначають визначення рівня Д-димера. Це показник наявності тромбоутворення в організмі. Якщо супутньо приєдналося якесь тромбоемболічне ускладнення, цей показник зреагує. Тож треба буде шукати, де виник тромбоз.

Чи потрібно при ковіді пити препарати для розрідження крові? Мені телефоном прописали аспірин.

Антитромботичні препарати, такі як аспірин, рекомендують призначати людям, в яких є до цього покази. Якщо до ковіду людина приймала аспірин, то потрібно продовжувати це робити. Якщо є ризики розвитку серцевосудинних ускладнень (є відповідні шкали, за якими це прогнозують – авт.), то, звісно, аспірин приймати варто. Але він не є препаратом, який призначають при коронавірусній хворобі всім підряд, особливо пацієнтам з легкою формою, без проведення аналізів.

Ще рік тому в нас не було чітких рекомендацій на основі досліджень, які препарати призначати при ковіді. Не було клінічних даних, тому було багато і помилкових стратегій ведення пацієнтів. Тепер це все вже контролюють.

Якщо є потреба, то лікар випише антикоагулянти – препарати для системного розрідження крові. Знову ж таки тут потрібно зробити відповідний аналіз – коагулограму (оцінка здатності крові до згортання – авт.). Бо не завжди є ризик тромбозу, а відповідно – і призначати ці препарати треба не завжди.

Аспірин, який призначали при ковіді, не може аж надто сильно розрідити кров, а от на слизову шлунка може подіяти. Тому тим, хто має з цим проблеми, наприклад, виразки, його потрібно приймати обережно, а ще краще – брати препарати, що мають кишковорозчинну форму, щоб не подразнювати оболонку шлунка.

Ще рік тому в американських рекомендаціях для боротьби з коронавірусом аспірин був присутній. Також рекомендували вітамін D, цинк, а ще мелатонін, якщо є порушення сну.

Наразі ми з обережністю призначаємо такі препарати як, наприклад, «Кардіомагніл» (містить ацетилсаліцилову кислоту, є аналогом аспірину – авт.) пацієнтам. Зважуємо ризики, враховуємо супутні захворювання.

А як тоді лікуватися при легкому перебігу ковіду?

Якщо це легкий перебіг, як і будь-яке вірусне захворювання, його лікують симптоматично. Основне – підтримувати температурний режим та пити вдосталь води, бо підвищення температури, пітливість, виділення з носа, кашель сприяють тому, що рідина з організму втрачається. А нам же потрібні сили, що боротися з вірусом. Тому треба багато пити та слідкувати, щоб у приміщенні повітря не було гарячим та пересушеним.

Раніше у пацієнтів із ковідом була закладеність носа. Тепер часто поступають люди з нежитем, тому для таких випадків є судинозвужуючі краплі. Якщо приєднується кашель, ми лікуємо його. Біль в горлі – його. Стараємося не призначати надмірну кількість медикаментів, аби організм мав силу боротися з недугою.

Якщо це середні чи важкі форми ковіду з приєднанням бактеріальних інфекцій, то в стаціонарах проводять комплексні обстеження при госпіталізації. На їх основі призначають супутню антибіотикотерапію. Залежно від того, які ускладнення розвиваються, лікарі призначають відповідне лікування.

Якщо я після ковіду здам загальний аналіз крові, він зможе показати, що щось в організмі не так?

По загальному аналізу крові ви не побачите ніяких змін, тому його можна здати хіба з профілактичною метою. Нагадаю, що кожна людина щороку має працювати на попередження захворювань, а профілактичні огляди є оптимальним варіантом. Прив’язуючись до ковіду, після легкої форми немає потреби здавати ні аналіз крові, ні сечі, ні інші. Але люди налякані. Коли чують про коронавірусну хворобу, це важко психологічно, тому йдуть обстежуватися. З моїх особистих спостережень: серед тих пацієнтів, в яких був ковід, але вони дізналися про нього не за результатами ПЛР-тестування, а вже побачивши аналіз на рівень антитіл, ці люди переносили захворювання психологічно краще.

Тож я можу рекомендувати проходити обстеження з профілактичною метою хіба в рамках обов’язкового щорічного. ЗАК, ліпідограма, якщо мова про людей після 40 років, проведення УЗД-діагностики органів черевної порожнини, щитовидної залози, бо ми живемо в ендемічній зоні. Якщо це жінки, то відвідати гінеколога раз в рік, а ще мамолога чи зробити УЗД молочних залоз. Плюс сходити до стоматолога. Але прив’язуватися зі здачею різних аналізів до ковіду, якщо це легка форма, недоречно.

С-реактивний білок буде підвищений і при легкій формі, бо це показник запального процесу. Звісно, він не буде таким високим, як у хворих з важкою формою, але з часом він повернеться в норму. Те саме стосовно феритину, який є прогностичним маркером розвитку тяжкості захворювання. Він буде підвищеним при важкій формі ковіду чи пневмонії, але коли людина одужує, він поступово знижується. Те саме стосується й інших показників.

Звісно, є люди, які лікувалися в стаціонарі, тоді лікарі можуть рекомендувати їм здати рівень д-димера, с-реактивний білок з метою контролю пригнічення процесу хвороби. Тому ці показники призначають лише в стаціонарі, і на їх основі лікарі можуть бачити, чи підходить антибіотикотерапія, чи ефективна вона чи ні, чи знижкуються ризики тромбозу і чи він взагалі є.

А легкий перебіг потребує налагодження способу життя: здоровий сон і правильне харчування.

При легкому перебігу коронавірусної хвороби немає потреби здавати жодні аналізи, крім ПЛР-тестування.

Коли варто робити КТ чи УЗД легень?

Медичні маски при ковіді

Якщо лікар підозрює інфекцію нижніх дихальних шляхів, то йому недостатньо лише лабораторних обстежень, бо необхідно бачити, що відбувається в легенях. При ковіді розвивається коронавірусний пульмоніт. Ви, можливо, чули ці історії: часто кажуть, що пневмонія є, але її важко почути аускультативно (за допомогою стетоскопа – авт.). Це правда, бо в такому випадку менш виражена інтоксикація організму. Буває так, що люди йдуть лише заради профілактики зробити КТ (комп’ютерна томографія – авт.), а в результаті виявляється, що якийсь відсоток легень вже уражений. Бо це не така пневмонія, як патогенетична бактеріальна, що супроводжується більш вираженим інтоксикаційним синдромом і при ній ефект досягається від прийому антибіотиків. Це ураження дрібних альвеол, внаслідок чого вони заповнюються детритом.

Крім того вірусна пневмонія зазвичай двобічна, бо відбувається запалення слизової оболонки. Вона також є дуже леткою і надовго не затримується у верхніх дихальних шляхах, а опускається нижче.
Тому лікарі і відправляли на КТ. Але тепер у нас в місті роблять УЗД (ультразвукова діагностика – авт.) легень, а це більш оптимальний метод.

КТ – це опромінення організму, доза приблизно в 350 рентгенівських знімків. Зважаючи на наслідки після ЧАЕС, якщо ще всі робитимуть КТ, це не дуже добре. Якщо ж лікар потребує диференційної діагностики вірусного пульмоніту в пацієнтів з ураженнями легень, або з онкопроцесами чи туберкульозом, тоді звичайно варто робити КТ, бо рентген цього не покаже.

Якщо ж мова про ковідних пацієнтів, то я відправляю їх на УЗД. Це швидкий варіант і немає навантаження у вигляді опромінення. УЗД дає чітку візуалізацію локалізації вогнищ, які вони і де розміщені, чи це масивне або поодиноке ураження.

Що краще: УЗД чи флюорографія?

Найбільш оптимальним є УЗД легень. Флюорографія це також опромінення, крім того вона дає бачення в одній чи двох проєкціях, а на УЗД – під різними кутами. УЗД швидше побачить невеликі вогнища. Рентген же показує вже поширені ураження. Зрештою, УЗД – це прекрасний метод для діагностики дітей, бо зробити їм флюорографію часто буває складно.

У мене після ковіду не минає кашель. Треба робити УЗД? А раптом це пульмоніт?

Кашель при розвитку вірусного бронхіту чи пневмонії відрізняється від бактеріального ураження, який минає після антибіотиків.

Кашель при вірусних захворюваннях, як правило, проходить, коли є оновлення слизової бронхів. В когось це займає місяць, в когось – місяць-півтора.

Якщо в пацієнта зберігаються симптоми інтоксикації (підвищення температури тіла понад 37,5 або вона “стрибає”, пришвидшене серцебиття, наростає втома та кашель), знижується сатурація, то варто звернутися до лікаря. Але найчастіше це залишковий кашель, у своїй інтенсивності і тривалості він знижується з часом. Спершу він може дуже турбувати, особливо, коли це активна фаза захворювання. Однак потім він виникає лише при фізичних навантаженнях, при переході з теплого в холодне приміщення і навпаки, як реакція на парфуми. Тобто, людина реагує на подразники.

Якщо ж пацієнт почувається абсолютно здоровим, виконує ті навантаження, що були до хвороби, але залишковий кашель час від часу є, особливо вранці або час від часу впродовж дня, але вночіви через нього не прокидаєтеся, то панікувати не слід.

Умовно кажучи: якщо я час від часу кашляю, але почуваюся добре, а сатурація в нормі, то це залишковий кашель.

Легкий перебіг ковіду потребує налагодження способу життя: здоровий сон і правильне харчування.

Сімейний лікар виписав мені вітаміни та цинк при ковіді. Чи можна їх приймати без жодних аналізів?

Якщо прив’язуватись до ковіду, то Британський науково-консультаційний комітет дійшов висновку, що зниження рівня вітаміну D3 пов’язане з важким перебігом ковіду. Однак протилежних доказів – що з його прийомом ковід минає легше –  немає. Крім того вітамін D3 не можна приймати в добавках чи в лікарській формі без попереднього обстеження організму. Бо зниження, як і підвищення його рівня є небезпечним для організму.

Профілактично рекомендують приймати не більше 1 тис. міжнародних одиниць в день усім людям в осінньо-весняний період, коли є дефіцит сонячних променів. Вищі дози потребують лабораторних аналізів.

Якщо в організмі є дефіцит вітаміну D3 – це одна доза з метою лікування. Якщо в межах норми – то інша, для профілактики. Якщо ж його рівень підвищений – то це геть інші дії. Тож проходячи обов’язковий огляд раз на рік, можна також перевірити і рівень вітаміну D3. Як правило, в наших широтах він або низький, або дефіцитний. Але краще перевірити це лабораторно.

Доказова медицина каже, що всі вітамінні комплекси організм отримує при правильному харчуванні. Тому перед прийомом навіть конкретної групи вітамінів варто перевірити, чи є їх дефіцит в організмі.

Те ж саме стосується і цинку, який також прописували пацієнтам із ковідом. Є задокументовані властивості цинку щодо стимулювання імунного захисту при хворобі. Він пригнічує медіатори запалення. Однак цинк впливає на процес непрямим чином, а як додатковий препарат. Тому його рекомендують вживати особам, які ще не хворіли, але мають високий ризик інфікування. Приймати його варто до 4 тижнів, але правильно підібрати дозу допоможе лише сімейний лікар.

Тому найбільш доречно кожному обрати лікаря, якому довіряєте. Доказового, який не направлятиме на всі підряд обстеження та аналізи, а лише на ті, на які справді потрібно у вашій ситуації.

Автор: Ірина Небесна