Публікації
09:58
15 Листопада
329

Іспит для чиновників. Хто буде підтверджувати рівень володіння українською мовою?

Публікації

Минулого року в Україні набув чинності закон, відповідно до якого чиновники усіх рівнів мають володіти українською мовою та застосовувати її при виконанні службових обов’язків. Наступного року у претендентів на посади у владі вимагатимуть сертифікат про рівень володіння державною мовою.

Кому і як потрібно буде складати іспит – розповідаємо детальніше.

Хто складатиме іспит з української мови

Наступного року на охочих потрапити до влади чекатиме непросте випробування – іспит на підтвердження рівня володіння українською мовою. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав, що 16 липня 2021 року набирає чинності норма закону про те, що державні службовці повинні підтвердити рівень володіння українською мовою. У зв’язку з цим кожен претендент на посади в органах державної влади або місцевого самоврядування буде зобов’язаний складати іспит на знання мови.

– Тобто всі ті, хто має намір стати народним депутатом в наступному скликанні, хто захоче працювати міністром або, скажімо, уповноваженим із захисту державної мови, повинні підтвердити своє знання української мови на іспиті, – пояснив ZIK Кремінь.

Така норма прописана в статті 10 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Частини 2 та 3 цієї статті набудуть чинності наступного року.

Однак спершу варто з’ясувати, хто зобов’язаний володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. В статті 9 зазначеного закону прописано, що знати та використовувати українську мову повинні:

1) президент України, прем’єр-міністр, міністри та їхні заступники, глави Офісу президента, СБУ, САП, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна та їхні заступники, голова та члени Рахункової палати, ЦВК, загалом керівництво усіх державних органів;
2) депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, посадові особи органів місцевого самоврядування;
3) державні службовці;
4) голови місцевих державних адміністрацій, їхні перші заступники та заступники;
5) службовці Національного банку України;
6) особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;
7) особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
8) особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
9) прокурори;
10) судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя;
11) адвокати;
12) нотаріуси;
13) керівники закладів освіти всіх форм власності;
14) педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ та працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови;
15) медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я;
16) посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, не визначені в підпунктах 1-15 частини першої цієї статті, крім осіб, які не є громадянами України.

Також володіти державною мовою зобов’язані особи, які претендують на обрання чи призначення на вказані вище посади.

При цьому варто зазначити, що деякі чиновники та посадовці можуть підтвердити рівень володіння українською мовою документом про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни). Така норма розповсюджується на:

  • депутатів місцевих рад, посадових осіб органів місцевого самоврядування;
  • службовців Національного банку України;
  • офіцерів, які проходять військову службу за контрактом;
  • осіб рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших силових структур;
  • адвокатів;
  • нотаріусів;
  • педагогів та науковців;
  • медиків.

Для інших категорій чиновників підтвердження рівня володіння державною мовою проводиться тільки шляхом отримання державного сертифікату.

Як проводитимуть іспит на рівень володіння українською мовою

Міністерство освіти та науки України наприкінці 2019 року підготувало проєкт постанови Кабінету міністрів України “Про затвердження Порядку проведення іспиту на володіння державною мовою”.

Іспит складається з усної та письмової частин. Комісія може встановити особливі вимоги для складання іспиту особами з порушенням зору, слуху, мовлення.

Тривалість письмової частини іспиту становить 60 хвилин. Учасник іспиту має право здати виконану письмову роботу до закінчення відведеного часу. Усна частина іспиту становить до 45 хвилин, з яких не більше 20 хвилин відводиться на підготовку відповіді.

За результатами іспиту особа отримує державний сертифікат про рівень володіння державною мовою, який є безкоштовним і діє безстроково.

Сертифікат може бути анульованим за рішенням суду, прийнятим за позовом Комісії. Підставою для анулювання державного сертифіката є допущені під час складення іспиту порушення за умови, що ці порушення мали істотний характер і призвели до прийняття неправильного по суті рішення про видачу державного сертифіката.

Які вимоги до мови чиновників діють нині

Вказаний закон набув чинності у 2019 році, крім окремих статей. Однак стаття 9, яка передбачає обов’язкове знання та використання чиновниками української мови, діє з минулого року.

Вимоги щодо знання української мови для чиновників прописані і в Законі України “Про державну службу“. Там передбачено, що державна служба здійснюється з дотриманням принципів, серед яких є вільне володіння державною мовою.

Право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою.

І в законі передбачено, що державний службовець серед іншого зобов’язаний використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації.