Рівень гендерної чутливості тернопільських гіперлокальних медіа – один із найвищих в Україні

Такими є підсумкові дані моніторингу, проведеного 11-17 жовтня, та загалом – п’яти етапів дослідження, проведеного в лютому, квітні, червні, серпні і вересні 2020 року.

Аналізу підлягали матеріали п’яти газет «Гомін волі» (Підволочиськ), «Зборівська дзвіниця» (Зборів), «Народне слово» (Збараж), «Нова доба» (Бучач), «Новини Шумщини» (Шумськ).  Також проводився моніторинг  новин п’яти інтернет-видань: «Звістка», «Кременець.Сity», «LanNews», «Чортків.City», «Чортків Онлайн».

Мета  дослідження, йдеться на сайті Тернопільського прес-клубу, це – визначення рівня гендерної чутливості регіональної журналістики: видимість жінок у медіа (кількість експерток/героїнь і експертів/героїв), наявність стереотипних образів жінок і чоловіків та використання фемінітивів та маскулінітивів у позначенні роду діяльності чи професії жінок.

За результатами жовтневого моніторингу тернопільські медіа знаходяться на п’ятій сходинці серед інших видань 24 областей України. Індекс їх гендерної чутливості склав 44%. Нагадаємо, що у червні тернопільські гіперлокальні медіа разом із рівненськими вийшли на перше місце як найбільш гендерночутливі в Україні (по 47%). Це був найкращий результат за всі моніторингові хвилі. Наприклад, у лютому він становив 39%, у квітні – 37%, у серпні – 46%. Без сумнівів, значний вплив на жовтневий результат мав і виборчий процес. Варто зазначити, у гіперлокальних ЗМІ Тернопільщини журналістських матеріалів про жінок-кандидаток до органів місцевого самоврядування фактично не було – лише один у газеті «Зборівська дзвіниця». Решта – виборчі агітки, представлення від партії.

Водночас, використанням фемінітивів у друкованих та інтернат-виданнях залишилася такою ж, як і у серпні  72%. І це третій результат в Україні, хоча у червні Тернопільщина лідирувала – 75%.

19% усіх матеріалів жовтневого моніторингового періоду присвячені були темі коронавірусних захворювань (32% в Інтернат-виданнях та 8% – у друкованих ЗМІ). Відтак зменшилася кількість таких публікацій у порівнянні із серпнем у газетах (було 13%), в інтернет-виданнях ситуація не змінилася (у червні – 24% в Інтернет та 8% – у друкованих ЗМІ, у квітні – 63% та 27% відповідно). Здебільшого це були повідомлення на медичну тематику, хоча питання коронавірусу  порушувалися і в контексті політики,  освіти, культури та криміналу.

У друкованих ЗМІ у матеріалах на тему COVID-19 експертки становлять 60% і немає жодної героїні, як і героя. В онлайн-виданнях ця тема, як свідчать результати моніторингу, і далі залишається  «чоловічою»: 85% експертів і 58% героїв (у серпні – по 67% і експертів, і героїв, у червні – 63% та 89% відповідно, у квітні – 73% та 52%).

Друковані видання

Загалом проаналізовано 90 матеріалів гіперлокальних друкованих видань.

Найбільш «жіночою» у районних газетах цього моніторингового періоду є тема соціального захисту (100% експерток), освіти (60% експерток та 71% героїнь). Здебільшого жінки є експертками у  матеріалах про життєві історії (Інше) – 70%, а також, що вирізняє цю моніторингову хвилю, у матеріалах на тему спорту (50% експерток та 38% героїнь) і армії/війни (50% експерток та 16% героїнь).  Публікаціях на тему волонтерства –  25% експерток та 50% героїнь. Зовсім не присутні жінки у матеріалах як експертки та героїні у матеріалах на медичну  тематику.

Виборчий період «ожіночив» публікації на тему політики. У жовтні у матеріалах на тему політики аж 18% експерток та 14% – героїнь. Для порівняння: у серпні зафіксовано 9% експерток у матеріалах на тему політики. У червні до експертної думки жінок з цього питання газетярі взагалі не зверталися.

Загалом у  матеріалах друкованих видань експертки складають 43%, героїні – 28%. Для порівняння: у серпні – 42%, героїні – 28%, у червні відповідно 37% та  41%, у  квітні  – 40% та 30%, у лютому – 29% та 30%. Отож, у п’ятій хвилі моніторингу експерток найбільше за весь період дослідження районних друкованих видань.

Газета «Зборівська дзвіниця» найбільше дотримується балансу експерток / експертів – 50%, зате у цьому виданні лише 24% героїнь. У часописі  «Народне слово» експерток/експертів та героїнь/героїв – 56% х 44% відповідно, що теж є непоганим показником гендерного балансу.

Найрідше до думки експерток зверталася газета «Гомін волі» – 29%, найменше героїнь – у «Новинах Шумщини» – 22%, експерток у цьому виданні – 44%. Хоча у серпні це видання дотримувалося паритету експерток/експертів – по 50% та героїнь/героїв – 45% та 55% відповідно.

Найбільше експерток та героїнь у «Народному слові» по 56%.

Щодо використання фемінітивів до означення посад, професій, зайнятості жінок, то у жовтні незаперечним лідером є видання «Нова доба» – 80%. По 73% у газетах «Гомін волі» та «Новини Шумщини». Трохи знизився показник у «Народного слова» – 63%, хоча у серпні в цьому виданні та газеті «Новини Шумщини» було зафіксовано 100% фемінітивів. Це були найкращі результати за усі хвилі моніторингу.

Письменниця, авторка, поетка, поетеса, директорка, начальниця управління освіти, учасниця, викладачка, вчителька, школярка, студентка, уродженка, піонерка – такі фемінітиви використовували журналісти видань. Є і рідкісні – арбітерка, спортивна суддя («Новини Шумщини»).

Але використовують автори та авторки матеріалів і маскулінітиви – керівник Надія Нагірна, директор Неля Ярема, начальник відділу Світлана Мотика, заступник начальника Надія Пастернак, начальник відділу освіти Любов Дмитрук, начальник відділу освіти Раїса Шинкарук, науковий співробітник музею Лариса Колесник…

Тенденція не змінилася: називаючи  посади представниць державних чи місцевих органів влади, кореспонденти/тки здебільшого все ж використовували чоловічий рід (маскулінітиви).

Загальний показник вживання фемінітивів у друкованих ЗМІ – 72%.

Найбільш гендерночутливим друкованим виданням жовтня стала газета «Народне слово» – 58%. На останній позиції газета «Гомін волі» – 42,7%. Це ж видання у серпні також показало найменший результат, але індекс гендерної чутливості тоді становив лише 20,7%. Отож, спостерігається позитивна динаміка зростання гендерної чутливості районних друкованих видань.

За весь період моніторингу у загальному найбільш гендерночутливим виданням є газета «Новини Шумщини» із показником 50%, на другій позиції – «Зборівська дзвіниця» (48%).

Інтернет-видання, що підлягали моніторингу, приділяли увагу різним темам. У жовтні проаналізовано 82 матеріали.

Найбільше експерток зафіксовано в матеріалах на тему криміналу, надзвичайних ситуацій та у матеріалах під умовною назвою «Інше» (життєві історії, цей день в історії, поради тощо) – по 100%, героїнь у цій тематиці 35% та 50% відповідно.  По 33% експерток зафіксовано у матеріалах на теми освіти та волонтерства, при цьому жінки у таких матеріалах взагалі не були героїнями. У матеріалах на тему культури та релігії також 33% експерток і 27% героїнь.

Найбільше жінок як героїнь матеріалів  у темах війни та армії – 67%, медицини – 57%, інше – 50%. Зовсім відсутні жінки у новинах про спорт та економіку.

Щодо матеріалів політичної тематики, то у них зафіксовано 7% експерток та 38% героїнь. Зважаючи, що моніторинг проводився у виборчий період, ці показники є низькими. Наприклад, у лютому в Інтернет виданнях у матеріалах на тему політики та місцевої влади було 47% експерток та 33% героїнь, у квітні 20% експерток, щоправда, жодної героїні, а у червні – 14% експерток і 20% героїнь.

Загалом в онлайн-виданнях у жовтні 18% експерток та 33% героїнь. Здебільшого експертами та героями матеріалів на різні теми є чоловіки. Так у серпні – 73% експертів та 60% героїв, у червні-  71% експертів та 76% героїв, у квітні – 65% та 63% відповідно, у лютому – 54% та 73% відповідно.

Найчастіше за коментарями до жінок зверталися журналістки/журналісти сайту «Кременець.Сity» – 33%, найрідше – сайту «Звістка» (10%). Для порівняння: у серпні у матеріалах «Кременець.Сity» та «LanNews» по 40% експерток, найменше було у  «Чортків.City» (15%), а у виданнях «Чортків Онлайн» та «Звістка» по 25% експерток. Водночас, у червні лідером по залученню жінок як експерток був сайт «Звістка» (41%). Найнижчий показник становив тоді 17% («Чортків.Онлайн»). У квітні – лідирував щодо експерток сайт «Звістка» (41%), а на сайті «Кременець.Сity» цього місяця не було жодної експертки. Водночас у лютому «Кременець.Сity» мав 100% експерток, найнижчий показник тоді був у виданні  «Звістка» – 40%.

У сайту «LanNews» у жовтні найбільше жінок як героїнь публікацій – 58%, найменше у «Чортків.City» – 24%. У серпні щодо героїнь лідирувало видання  «Чортків.Онлайн» (55%), найнижчий результат був у «LanNews» – 16%, у червні найвищий показник становив 52% героїнь («Чортків.City»), а найнижчий був у «Звістці» – 11%, у квітні найбільше героїнь у «Звістці» (56%), а на сайті «Кременець.Сity» жодної героїні, у лютому  найбільше героїнь у виданні «LanNews» (47%), найменше – «Кременець.Сity» (18%).

Лідером щодо використання фемінітивів жовтневого моніторингового періоду є видання «LanNews» – 90%. Пасе задніх «Чортків.Онлайн» – 33%. Хоча «LanNews» у серпні використовував лише 10% фемінітивів, у червні – 67%, водночас у квітні – 100%, у лютому – 79%.

«Кременець.Сity» – 67% у жовтні, і це другий результат. Хоча у серпні «Кременець.Сity» у 95% використовував фемінітиви, у червні –  93% – це були найкращі результати. У лютому – 100%, у квітні 0%.

Сайт «Звістка» лише 40%, хоча, наприклад, у серпні – 83%, у червні – 89%, у квітні – 55%, у лютому – 52%.

У жовтні 50% фемінітивів використовує сайт «Чортків.City». Це третій результат. Хоча у квітні такий самий показник був найнижчим, і це було видання  «Чортків.City». У лютому цей сайт також найменше використовував фемінітивів – 8%. А у серпні –  67%, у червні – 83%.

«Чортків.Онлайн» у жовтні має найнижчий результат використання фемінітивів – лише 33%. При тому, що в інші періоди показник сягав від 56% до 67%.

Висновок. Більшість  Інтернет-видання  ситуативно використовують фемінітиви – це залежить від позиції журналістів/журналісток, але не від редакційної політики видання.

Фемінітиви в інтернет-виданнях: зв’язкова, кандидатка, педагогиня, агрономка, краєзнавиця, письменниця, активістка, директорка, продавчиня, діячка, організаторка, членкиня, авторка, відвідувачка, кравчиня, координаторка.

Але є і таке: заслужений лікар, майстер народної вишивки Ганна Слівінська, завідувач Катерина Никорчук, прессекретар президента Юлія Мендель, дізнавач Світлана Дудник, вчитель Людмила Швалюк, начальник управління освіти Ольга Хома…

Загальний показник вживання фемінітивів у жовтні в Інтернет-виданнях – 71%. У серпні  – 66%,  у червні – 81%, у квітні –  38%, у лютому –  44%.

З огляду на зазначені дані найбільш гендерночутливим тернопільським онлайн-виданням у  жовтні є «LanNews» – 54%.

За підсумками п’яти хвиль моніторингу найбільш гендерночутливим інтернет-виданням Тернопільщини є сайт «LanNews» (46%). На другій сходинці – «Звістка» (42%). Загалом в усіх видань досить високі показники, тож бажаємо колективам не зупинятися на досягнутому.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Тернопільської області у 2020 році склав 43%. Це – один із найвищих показників по Україні.

Ознайомитися з підсумковими результатами моніторингу видань 24 областей (інфорграфіка) можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані – https://bit.ly/3kj3YSi, дані за 2020 рік – https://bit.ly/3e5VHyY

Експертка з моніторингу – Тетяна Тарасенко

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Теги: