Застава на місцевих виборах зросла майже в 40 разів (інфографіка)

Виборчий кодекс, підписаний у грудні Володимиром Зеленським, разом зі зміною виборчої системи регулює і цілу низку інших питань, зокрема щодо застав кандидатів та партій на виборах всіх рівнів. Якщо суттєвих змін у розмірах застав кандидатів у президенти та до парламенту не відбулося, то заставу у місцеві ради підняли майже в 40 разів у порівнянні із місцевою кампанією 2015 року.

Чому так сталося?

На таке зростання вплинуло одразу два чинники:

зміна формули розрахунку, яка збільшує розмір застави рівно у 10 разів (4 мінімальні заробітні плати на кожні 10 тисяч виборців; попередня формула цю ж кількість зарплат на кожні 100 тисяч виборців);

з 2015 року мінімальна заробітна плата у гривневому еквіваленті зросла в 4 рази.

Така формула є актуальною для:

кандидатів у міські голови в облцентрах та містах із кількістю виборців від 90 тисяч і більше;

для партій, місцеві організації яких реєструватимуть свої списки до обласних рад, міських рад у облцентрах (у т.ч. столиці) й містах із кількістю виборців від 90 тисяч і більше.

У теорії грошова застава є своєрідним підтвердженням серйозності намірів учасників виборчого процесу. Крім цього, це превентивний механізм, який має зменшити вплив на вибори технічних кандидатів, яких реєструють, щоб “відтягнути” голоси чи взяти участь у формуванні виборчих комісій.

На перший погляд, можна припустити, що пропонована велика застава унеможливить використання технічних кандидатів, однак це не так. За необхідності, ті суб’єкти виборчого процесу, які мають значні кошти, все одно можуть скористатися цією технологією.

Разом із тим, здатність партії чи кандидата зібрати заставу справді має свідчити про його популярність серед виборців (хоча, часто це свідчить про фінансові можливості самого кандидата/кандидатів). Але важливо, аби розмір застави не був завеликим, інакше участь у виборах буде можливою лише для великих партій зі значними фінансовими резервами. В умовах нашої країни ці кошти партії отримують або від великого бізнесу, або від корупційних схем із освоєння бюджетних коштів.

Про які суми йдеться?

Розрахунки ЧЕСНО на основі формули із Виборчого кодексу України свідчать, що розмір застави для кандидата у міські голови облцентру чи великого міста від 90 тисяч виборців буде становити щонайменше 170 тисяч гривень (Ужгород).

Рекордною буде застава для кандидатів у міські голови Києва — понад 4 мільйони гривень.

Для порівняння, у 2019 році кандидат на посаду президента вносив заставу в 2,5 мільйони гривень. Нова формула у Виборчому кодексі піднімає розмір застави і для кандидатів в президенти, але лише до 3 мільйонів гривень (у розрахунку на розмір мінімальної зарплати в 2020 році). Фактично, позмагатися за крісло міського голови Києва обійдеться дорожче, аніж за крісло президента.

Запропоновані для місцевих виборів застави майже в 40 разів вищі від розміру застав на попередніх місцевих виборах 2015 року. Тоді кандидат у міські голови Києва мав заплатити за участь у виборах всього 104 тисячі гривень.

Подібні пропорції можна застосувати до всіх великих міст. Наприклад, застава кандидата в міські голови Львова у 2015 році становила 28 тисяч гривень, тоді як у цьому році кандидату доведеться викласти 1 мільйон 77 тисяч гривень. Варто зауважити, що така формула застосовується лише для міст обласного значення та міст, у яких зареєстровано від 90 тисяч виборців і більше. Загалом, під такі критерії в масштабах країни підпадає 30 міст (міста під окупацією в даних не враховано). Партії, міська організація якої висуватиме своїх кандидатів у міські голови у всіх цих містах, лише на заставу потрібно буде викласти понад 20 мільйонів гривень.

Ще 20 мільйонів партії доведеться витратити на реєстрацію виборчих списків її місцевих організацій на виборах депутатів до міських рад цих же 30 міст.

Формула розрахунку застави для кандидатів у міські голови і для реєстрації партійних списків ідентична і залежить від кількості зареєстрованих у місті виборців та від розміру мінімальної заробітної плати. Тобто, партії, що у Києві змагатиметься і за посаду міського голови, і за депутатські крісла, доведеться одноразово викласти понад 8 мільйонів гривень.

Ці гроші повернуться лише переможцям виборів (тому, хто вніс заставу). В іншому випадку застава перераховується до місцевого бюджету. Так само відбувається і з партіями: якщо її місцева організація виграє вибори і візьме участь у розподілі мандатів у міській раді, то застава їй повернеться. В протилежному випадку гроші також перераховуються до місцевого бюджету.

У десятки разів зростає і “вартість” реєстрації списку кандидатів до обласних рад. Подекуди застава за реєстрацію партійного списку в облраду є навіть співставною чи вищою від застави на парламентських виборах, яка у 2019 році становила менше 4,2 мільйона гривень.

Так, найдорожче обійдеться реєстрація списку кандидатів у депутати Дніпропетровської обласної ради — майже 4,67 мільйонів гривень. Якби вибори до парламенту відбулися цього року, то розмір застави для партії був би всього на кількадесят тисяч гривень вищим (4,72 мільйонів).

Якщо розглядати розміри застав до кожної ради і у міські голови окремо, то цифри хоч і великі, але для багатьох партій із широкою підтримкою, ймовірно, прийнятні. Однак, великі партії намагаються делегувати своїх представників у всі ради та у міські голови усіх облцентрів. Тож, загальна сума, яку партії треба буде сплатити в якості застави, зросте ще більше. Найдешевше партіям обійдеться висування кандидата в міські голови та депутати міської та обласної рад у Чернівецькій області — 1,7 мільйона. На Дніпропетровщині застави за списки до рад великих міст та кандидатів у міські голови обійдуться у понад 10 мільйонів гривень. Найбільша сукупна сума застав буде у Києві — 11,3 мільйонів гривень.

Загалом же партії, яка висуватиме своїх кандидатів по всіх радах та в голови усіх великих міст України, застава обійдеться у 88 мільйонів гривень (без урахування окупованих територій). Для порівняння: офіційні витрати “Слуги народу” на парламентську кампанію становлять 114 мільйонів гривень (і 4 мільйони гривень застави), а ОПЗЖ витратила на парламентську кампанію 60 мільйонів гривень (+ застава).

Тут не слід забувати, що на місцевому рівні політики в радах працюють на безоплатній основі.

Таким чином, аби спробувати отримати представництво на волонтерських засадах в місцевих радах по всій Україні, партія має ризикнути сумою у 88 мільйонів.

Теги: