Більшість випускників обирають виш. Чому в Україні непопулярна професійна технічна освіта

Лише 20% випускників шкіл в Україні продовжують навчання у закладах професійної освіти. Проти 40% у європейських країнах. Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, відзначаючи непрестижність професійної освіти. За словами Гриневич, професійна освіта в Україні має неефективну мережу, а обладнання, наявне у таких закладах освіти, зношене на 60-100%, за матеріалами сайту https://nv.ua

Профільне міністерство затвердило проект Концепції реформування професійної освіти, займається розробкою закону Про професійну освіту та готує спільний інфраструктурний проект з Євросоюзом.

Гриневич зазначила наступне: “Заохочення розвитку державно-приватного партнерства – наша мета, і ми активно шукали шляхи, яким може бути це заохочення. Однак, коли я була у Німеччині, дізналась, що там роботодавці жодного заохочення за участь у навчанні дітей не мають. Єдине – держава оплачує фахівців, які працюють з дітьми, зокрема на виробництві”.

З 2017 року замовлення на спеціальності загальнодержавного значення фінансується на 119 млн грн. на рік. Гриневич також додала, що “у 2018 році подвоїли фінансування на відкриття навчально-практичних центрів – виділили 100 млн”. За ці гроші, за її словами, можна відкрити 50 навчально-практичних центрів.

Попит на профтехосвіту в країні високий, зазначив перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець. Але навчальні заклади не забезпечують навчання на належному якісному рівні, тому люди туди і не вступають.

“Попит на професійну освіту вищий, ніж на вищу освіту. Але на добру, високоякісну. Значна частина наших закладів освіті, на жаль, вимушена готувати за старими технологіями, за старими стандартами. Там, де готують гарних фахівців, наприклад, токарів, зварювальників, попит на ці спеціальності дуже великий. Випускники таких закладів високо цінуються у Польщі. У нас, за деякими даними Служби зайнятості, на одну вакансію з вищою освітою припадає 5 вакансій без вищої освіти”, – розповів Ковтунець.

У реформі професійної освіти важливими є інвестиції в її модернізацію та поступове переведення коледжів із системи вищої освіти на рівень фахової передвищої освіти, додав урядовець.

Ще один напрямок роботи міністерства – формування національної системи кваліфікацій. Заклади професійної освіти повинні готувати фахівців, потрібних ринку, додав Ковтунець. Система професійної освіти в Україні працювала ще за схемами Радянського Союзу, нагадав заступник міністра.

Ще певний час тому не так сильно були потрібні токарі, але з відновленням оборонної промисловості ця професія набула нової популярності. Урядовець висловив сподівання, що до кінця року все ж таки запрацює Національне агентство кваліфікацій, і ситуація на ринку праці стане більш зрозумілою.

Грошей, які зараз вкладають у систему професійної освіти, для вирішення проблем не вистачить. Оскільки багато років вона недофінансовувалась, зазначив експерт з освітніх питань Реанімаційного пакета реформ Володимир Бахрушин. Є проблеми із матеріальною базою, якістю викладачів і низькими зарплатами для них, додав він. Професійна освіта, за його словами, загалом спеціалістів з непотрібних професій не готує. Але проблеми із працевлаштуванням все ж виникають. Проблема – у динамічності ринку праці, додав він.

“Ті, хто вступають після школи, близько 77% працевлаштовуються. Ринок праці дуже динамічний. У 2008 році можна прогнозувати, що у нас буде стабільний ринок праці у галузі автомобілебудування. Відбувалася глобальна криза, обсяг виробництва скоротився в 5-6 разів, і протягом одного року ситуація кардинально змінилася”, – зазначив Бахрушин.

Доволі часто до закладів професійної освіти вступають не лише учні після 9 та 11 класів, але й люди за 30 і більше років, які мають намір вивчити нову професію чи підвищують кваліфікацію, додав експерт.

Україна має великий відсоток населення із вищою освітою, йти навчатися на технічні чи робітничі спеціальності тут певний час було непопулярно, зазначила куратор експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна Ірина Брицька. Це, за її словами, призвело до того, що зараз компанії, які мають свої виробництва, не можуть закрити вакансії.

Так само на три місяці від початку дії безвізового режиму виїжджають за кордон працювати українські електрики, слюсарі тощо, додала вона. Різниця в зарплатах на сезонні спеціальності між Україною та ЄС, за її словами, складає 2-3 рази. Працівники технічних спеціальностей в Україні можуть отримувати зарплатню в розмірі 100-200 євро. За кордоном це вже суми близько 500-700 доларів.

З цього року технікуми та коледжі, які готують молодших спеціалістів на базі 9 класів, мають повністю перейти на нові програми профільної середньої освіти, які розраховані на 2 роки.