«Ти дівчинка, ти мусиш»: з якими стереотипами та проблемами досі стикаються в Україні

Генеральна Асамблея ООН 19-го грудня 2011-го року прийняла рішення про відзначення 11 жовтня Міжнародного дня дівчаток, аби у цей день ще раз привернути увагу до проблеми дискримінації за статтю, підвищити рівень обізнаності про нерівність.

Ця дата в календарі говорить нам НЕ про підбори й спідниці, а про те, що жінки й досі живуть у «насаджених» їм стереотипах, каже гендерна експертка Світлана Дубина.

«Дівчат з дитинства готують до обслуговуючої праці»

Вже з народження дівчат і хлопців свідомо та несвідомо спонукають до різних інтересів, вмінь та занять, наголошує експертка.

«Змалечку дівчаткам втлумачують, чим вони мають займатись, і про це кажуть найближчі люди. Навіть якщо це стосується іграшок та ігор. Дівчатам дозволяють одне, а хлопчикам – геть інше. Дівчат з дитинства готують до обслуговуючої праці, догляду за меншими, за людьми поважного віку. І ця праця непоцінована. Так само дівчинку готують і до емоційного обслуговування. Вона має пристосовуватися до будь-яких умов, має десь потерпіти, промовчати», – наводить приклади Світлана Дубина.

Скільки було такого, що вчителі заходять в клас, де є і хлопці, і дівчата, а там якийсь розгардіяш. Що тоді кажуть? «Дівчата, як вам не соромно, як ви можете знаходитись в такому свинюшнику».

Оця різниця в ставленні, це подвійний тиск, пояснює Світлана Дубина.

«…шо там той диплом, твоє призначення інше»

Вагомим кроком до гендерної рівності в Україні стало скасування поділу професій на «чоловічі» та «жіночі». Проте й досі не вдалось побороти дискримінацію у головах українців, вважає експертка.

За її словами, те, що дівчата мають отримати вищу освіту, зараз навіть не піддається великим сумнівам. Проте, питання вагомості освіти для дівчат в соціумі нівелюється. Тобто, все одно яку освіту ти отримаєш, бо «шо там той диплом, твоє головне визначення інакше».

«Цей тиск стосовно вибору освіти зазвичай йде від найрідніших людей. Тому що, коли вони бачать, що та освіта чи кар’єрний ріст займають передове місце, то не готові миритись, що їхня донечка, чи внучка, чи племінниця намагається відійти в сторону від ярлика «ну ти ж берегиня, ти ж мама»», – каже Світлана Дубина.

В нашій країні й досі існує поняття «нежіночих», «недівчачих» професій. Ця стереотипізація гуляє й коридорами освітніх закладів.

«Студентка одного з технічних навчальних закладів розказала мені, як одного разу вони групою писали контрольну з фізики. В групі 30 хлопців, а з дівчат – лише вона. На відмінно контрольну написала також лише вона. Їй непросто в тій групі навчатись, але сидить і думає, що зараз прийде викладач і, по-перше, похвалить за знання, а, по-друге, таким чином, змінить ситуацію в групі. А він приходить, простягає їй її роботу і каже: «Що, фізику знаєш?».

«Ну так, знаю», – відповідає та.

А він каже: «Нічо’, курка теж птаха, але не літає».

Для мене ця історія демонструє ситуацію, коли дівчата обирають собі те, що соціум і патріархат вважає «не дівчачим».

Але, в той же час, більша половина тих, хто навчається у вищих навчальних закладах, – дівчата. І ця освіта ще більш цінна, тому що їм доводиться долати заради неї перешкоди», – запевнює Світлана Дубина.

«Частіше жінки і дівчата залишаються на тих же посадах і не мають кар’єрного росту»

Жінки в Україні заробляють у середньому менше, ніж чоловіки. Проте, якщо говорити, що за одну і ту саму роботу жінки отримають меншу зарплату, ніж чоловіки – це неправда. Однією із причин меншої зарплатні є те, що керівні посади частіше займають чоловіки.

«Дискримінація за статтю на ринку праці однозначно присутня. Роботодавці не хочуть брати молоду спеціалістку, бо вона має в планах народжувати чи йти заміж. «Нащо тобі зростати по тій кар’єрній драбині? Чоловіка, дітей гляди, хай тобі чоловік гроші приносить». Дівчатам важче, бо вони частіше залишаються на тих же посадах і не мають кар’єрного росту, тому й зарплата в результаті нижча», – пояснює експертка.

Дуже багато дівчат-підлітків погоджуються не просто на малооплачувану роботу, вони погоджуються на тіньову роботу. Хто працює в різних кіосках? Переважно дівчата або жінки. І дуже часто жаліються, що їх власники обманюють, бо якщо немає офіційного працевлаштування то й нема ніяких гарантій. Тому саме дівчата – переважні постраждалі внаслідок трудової експлуатації, запевнює гендерна експертка.

«Ти маєш…ти мусиш»

Нав’язані стереотипи також впливають і на рівень насильства щодо жінок.

«Сексуальні домагання. І не тільки в робочій сфері, але й в навчальних закладах, соціумі. В нас це сприймають як норму. Поспостерігайте на вулиці. До дівчат завжди дозволяють собі або посвистіти, або по «кіс-кіскати». І це ніби норма, і дівчата мають радіти, що на них звернули увагу, – наголошує Світлана Дубина. – Чому в нас є багато випадків сексуального насильства? Я говорила з дівчатами-підлітками. І вони переконані, що якщо не знайдуть собі хлопця, то з них будуть сміятися. А той же хлопець потім каже: «не будеш мати зі мною сексу, то я іншу собі знайду».

Дівчаткам тлумачать, що її мають вибрати, мають вполювати і якщо це не так, значить у ній проблема. Їй мільйон разів розкажуть, яке в неї має бути тіло, аби її «вполювали», пояснює проблему експертка.

«Дівчата живуть під тиском, що «ти маєш вийти заміж», «ти маєш ходити там, де тебе виберуть, і ти маєш виглядати так, щоб тебе вибрали», «ти маєш прикладати масу зусиль, щоб привабливо виглядати». Я знаю багато дівчат-підлітків якій мають психологічні проблеми зі здоров’ям через те, що вони не такі і мають в цю рамку вписатися», – каже Світлана Дубина.

Цінність шлюбу у всьому нашому соціумі для дівчат подається дуже серйозно. В той же час для юнаків це не має такої вагомості. Тема ранніх шлюбів також стосується України. Особливо в ромських громадах. Під час пандемії, коли почалась вакцинація, громадські організації, що займаються правами ромських громад, звернули увагу, що для того, аби вакцинуватися, людина має мати документ. А виявляється, що документів у жінок і дівчат-ромок немає.

«Ті ролі які нам нав’язали є непоціновані ні матеріально, ні соціумом, але вони є дуже важкі», – ділиться Світлана Дубина.

«В нас все дуже погано з інформуванням щодо сексуально-репродуктивних прав і взагалі про сексуальність»

У світі кожні 20 хвилин через вагітність чи пологи помирає дівчина віком від 15 до 19 років. Про це пише Independent з посиланням на дані благодійної організації Save the Children.

«Можуть сказати, але це ж не в Україні така цифра. Ні. Але світ дуже тісний. А чому помирають? Бо немає достовірної інформації про контрацепцію, немає доступної контрацепції. Я вела тренінги з репродуктивного здоров’я та репродуктивним правам для дівчат з порушенням зору і слуху. І ось перекладачка з жестової мови каже, що не може перекласти те, про що я веду мову, бо в них немає такого означення. То ми вивели картинки і показали. В нас все дуже погано з інформуванням щодо сексуально-репродуктивних прав і взагалі про сексуальність, – зауважує Світлана Дубина. – Дівчата з вадами слуху та зору навчаються у спеціальних інклюзивних школах. Тож вони розказували, які у них там виникають проблеми. Бо тема менструації табуйована, одна дівчина каже: «Я ж не бачу, і прокладок нам не давали, якоїсь вати там дадуть і все», – ще декілька дівчат розповіли, що за ними можуть підглядати».

Це також порушення прав дівчаток, коли немає достовірної інформації, особливо в сільській місцевості. Там вчителі неодноразово казали експертці: «Ми не будемо говорити про сексуальне життя, це соромно».

«Ні, соромно, коли в нас кожних 20 хвилин в світі помирає дівчина-підліток від вагітності або пологів. Тож хай тих кожних 20 хвилин їм буде соромно», – наголошує Світлана Дубина.

«Підміна понять»

«Я помоніторила, що пишуть про 11 жовтня деякі ЗМІ. Це також порушення прав, коли підмінюються поняття і підмінюються значення тих чи інших дат і відзначення подій. Я так само можу назвати це порушенням прав на достовірну інформацію. Коли говоримо про 11 жовтня – це День протидій дискримінації щодо дівчат. І в той же час деякі сайти пишуть про те, які підбори носити, що в дівчат і жінок інакша логіка. Тобто виходить, що ми боремося зі стереотипами завдяки стереотипам», – пояснює Світлана Дубина.

«Дівчатам треба дати більше свободи, більше вибору. Хоча б їх не ділити, що от хлопчик може, а ти … Дівчата мають право на рівне ставлення, на свободу і простір в цьому світі», – додала Світлана Дубина.

Куди звертатися за захистом порушених прав?

Гарячі лінії:

  • Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації  0 800 500 335 або короткий номер з мобільного 116 123 (у будні з 12.00 о 16.00). Якщо необхідна відповідна консультація та алгоритм подальших дій;
  • державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 15-47;
  • урядова «гаряча лінія» 15-45.
  • До центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
    Не слід забувати і про юридичний супровід. Безкоштовну юридичну консультацію можна отримати за номером телефону 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно).
Автор статті: Юля Пацкаль
Теги: