Небезпека вдома: як домашнє насильство впливає на дітей?

Крики, ляпаси та психологічний тиск ─ усе це поширений в українських сім’ях метод виховання дітей. Його прихильники на виправдання своїх дій оперують такими аргументами, як: «інакше дитину не навчиш», «нас теж так виховували», «буде знати, як це ─ не слухати батьків». Однак часто дорослі щиро не розуміють, у чому шкода такого «спілкування» з дітьми.

Насправді таке поводження з дітьми ніщо інше, як домашнє насильство, яке вже з раннього віку їх деформує. Як саме ─ «ТМЦ.ІНФО» детальніше розповіла дитяча психологиня Ульяна Нова-Ярмусь.

Ульяна Нова-Ярмусь

«Усе, що діється в дитини вдома, справді накладає свій відбиток на їхнє здоров’я та розвиток, і може даватися взнаки в майбутньому. Коли йдеться про домашнє насильство, важливо розуміти, що діти є потерпілими навіть тоді, коли просто стали свідками сімейних чвар своїх батьків», ─ пояснила психологиня.

Якщо дитина бачить, що батьки постійно сваряться або навіть застосовують фізичну силу, вона не почувається в безпеці. Це часто призводить до серйозних проблем.

«В дитини може виникнути хибне почуття провини, що саме вона є причиною всіх проблем у своїй сім’ї. І навіть коли в домі спокій, у неї може бути постійний страх або очікування жахливих подій», ─ розповіла психологиня.

Однак, окрім страждань, дитина вчиться поводитись так само. Спостерігаючи за батьками, вона бере з них приклад. Це стосується і способів вирішення конфліктів. Для неї може стати прийнятним робити це за допомогою істерик, бійок або маніпуляцій, тому що саме так чинять її батьки.

«Даремно вважати, що діти нічого не бачать і не розуміють. Вони, немов губки, всмоктують у себе все, що відбувається довкола них. Тому батькам потрібно ізольовувати їх від сварок між собою, а інколи навіть захищати від себе», ─ зазначила психологиня.

Читайте також: Тато на хвилину

За словами Ульяни Нова-Ярмусь, діти, які зростають у сім’ях, де присутнє насильство, часто знаходяться у важкому психоемоційному стані.

«Такі діти мають дуже часто тривогу, імпульсивну поведінку, депресію, проблеми емоційної регуляції, труднощі у навчанні. Також у них можуть розвитися посттравматичні стресові реакції, що в подальшому серйозно впливає на фізичне та психічне здоров’я. Насправді домашнє насильство просто руйнує безтурботне життя малечі. Тому важко повністю оцінити його наслідки», ─ пояснила психологиня.

Якщо насильство чинять власне над дитиною, це, як правило, призводить до серйозних травм, характер яких не передбачає самолікування. Однак, за словами психологині, якщо дитина ─ свідок насильства, проблем з психічним здоров’ям може й не бути.

«Якщо батьки незважаючи на свій важкий досвід, зберігають теплий стосунок з дитям, це може стати головним чинником її гнучкості, який захищає від різного виду проблем. У такому разі, дорослим потрібно приділяти багато уваги дитині, говорити з нею про сімейний клімат, для того щоб формувалась здорова особистість. Це як будувати будинок на пошкодженому фундаменті, від якого залежить міцність і стійкість. Дітям потрібна надійна основа, а не пошкоджена», ─ зазначила психологиня.

Слід пам’ятати, що насилля ─ злочин, особливо ─ щодо дітей. Адже саме у дитячому віці батьки та сім’я ─  найважливіше, що є у житті кожного.

Авторка: Тетяна Тимчук

Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Автор статті: Світлана Шевчук
Теги: