Руйнуємо чи провокуємо: про гендерні стереотипи в ЗМІ

«На посаду призначили голубооку красуню»,  «депутатка вразила ніжним платтям», «як успішна бізнес-вумен поєднує роботу та сім’ю». Напевно, ці та подібні заголовки пересічному читачеві доводиться нерідко бачити в українських медіа.

 Така ситуація яскраво відображає, як ЗМІ толерують гендерні стереотипи, показуючи жінку як «прекрасну стать», що може вразити тільки платтям, кольором очей/волосся, але аж ніяк не професійними здобутками.

Чи існує гендерно-чутлива журналістика  і якою вона має бути, дискутували в Тернопільському прес-клубі представники медіа, гендерна експертка та майбутні журналісти – студенти другого курсу факультету філології і журналістики ТНПУ ім. Володимира Гнатюка.

ЗМІ стали гендерно чутливішими

Рівень гендерної чутливості медіа Тернопільської області за останні два роки зріс. У ЗМІ все частіше використовують фемінітиви, а жінки з’являються у публікаціях як фахівчині та героїні. Про це розповіла гендерна експертка Тетяна Тарасенко.

«Індекс гендерної чутливості регіональних медіа ґрунтується на середньому показнику залучення жінок як експерток і героїнь журналістських матеріалів та показнику вживання фемінітивів. Якщо у 2019 році цей індекс становив на Тернопільщині 35% при середньому показнику в Україні 34%, то станом на квітень 2021 року – вже 48% (по Україні – 42%), тож прогрес є. Жінки стали видимі в журналістських матеріалах, новинах, статтях, аналітичних публікаціях і це не може не радувати», – зауважила Тетяна Тарасенко.

Експертка також наголосила, що дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах, відсутність дискримінації та сексизму – це принципи роботи демократичних медіа в усьому світі.

«На жаль, часто самі медіа породжують стереотипи та дискримінацію. Пригадую випадок, коли у місцевому ЗМІ новопризначену посадовицю назвали у заголовку «голубоокою красунею». Про чоловіків подібних висловлювань не побачиш.  Тому, якщо вітчизняна журналістська спільнота прагне відповідати стандартам незалежних медіа, їй необхідно подавати гендерно збалансовані повідомлення», – підкреслила Тетяна Тарасенко.

«Вам більше немає про що писати?»

Своїм досвідом про те, чи вдається дотримуватися гендерного балансу в роботі, з присутніми поділилася команда медіа-платформи «Тернопільський медіа-центр».

Зокрема, головна редакторка сайту Світлана Шевчук та журналістка Тетяна Тимчук розповіли про проблеми та труднощі, які виникають під час підготовки контенту на гендерну тематику, де шукають теми, героїнь та експерток для майбутніх матеріалів.

Читайте також: Антирейтинг сексизму в рекламі: як компанії продають себе і жінок

«Колеги-журналісти часто дивувалися, коли їм розповідала про те, що реалізуємо грант на гендерну тематику, мовляв, «а що ви тут знімаєте, пишете, у нас же, на місцевому рівні, немає що висвітлювати». Насправді, коли ти цілеспрямовано працюєш з цією темою, так не здається», – розповіла Тетяна Тимчук.

Поділилася команда і враженнями від того, як аудиторія сприймає контент на гендерну проблематику: про дискримінацію, стереотипи, гендерну нерівність і табуйовані в суспільстві теми такі, як секс-робота, акушерське насилля, чайлдфрі, гендерно зумовлене насилля тощо.

«На подібні теми у нашому суспільстві говорити вголос соромно і навіть не прийнято. Тим більше населення області має високу релігійну свідомість, тож важко було спрогнозувати, який зворотній зв’язок матимемо до контенту, де розповідаємо, наприклад, про легалізацію проституції, сексистську рекламу, менструальний цикл чи адептів руху «вільних від дітей».  Проте аудиторія сприйняла такі матеріали адекватно. Звісно, були коментарі на кшталт «ви більше не маєте про що писати? Інших проблем у країні існує?». Але це – лише поодинокі випадки», – прокоментувала Світлана Шевчук.

На фронті боротьби зі стереотипами

Від дискримінації та стереотипів страждають не тільки жінки, а й чоловіки. Тому ряд різноманітного контенту «ТМЦ. ІНФО» присвятили цій проблемі.

«Медіа якось більше зосереджені на жінках. Однак чоловіки, хоч і меншою мірою, теж потерпають від гендерної нерівності, зокрема і страждають від гендерних стереотипів», – зауважила Тетяна Тимчук.

У той же час головна редакторка «ТМЦ. ІНФО» розповіла, що серед найбільш популярних матеріалів видання – відеоісторії успіху жінок і чоловіків, які ламають стереотипи і працюють у традиційно нетипових для своєї статі сферах, наприклад, про жінок-військових, поліцейських, працівниць СТО чи чоловіків-пекарів, медбратів.

«Люди дякували за такі мотивуючі історії та просили побільше знімати подібних сюжетів. Це ще раз доводить, що люди хочуть і люблять дивитися про таких самих людей, як вони. Тих, хто їздить з нами у громадському транспорті, стоїть у черзі в магазині чи прогулюється в тих самих парках», – сказала Світлана Шевчук.

Підсумовуючи зустріч-дискусію присутні погодилися, що медіа в Україні та регіоні розвиваються, поволі рухаючись до стандартів журналістики, однак зазначати, що цей стан повністю відповідає стандартам, ще передчасно.

***

Ламати стереотипи непросто, але можливо… І роль медіа у цьому напрямку часто є недооціненою, але неоціненною. ЗМІ нині можуть та мають займатися просвітницькою роботою, зокрема на сторінках своїх видань , з екранів телевізорів чи через радіохвилі боротися з дискримінацією та стереотипами,  подавати гендерно збалансовані повідомлення, тим самим спряти тому, що нинішнє суспільство ставатиме толерантнішим та рівноправнішим.

Світлана Величко

Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Теги: