Не народила – не жінка!?

Люди та їхні погляди, прагнення та бажання – не схожі одне на одного, а іноді й кардинально різні. І те, що для когось природне і жадане, для інших – чуже. Так, хтось прагне пізнати радість батьківства, інші почувають себе повноцінно та щасливо й без цього.

Проте для багатьох варіант «без дитини» сприймається як щось ненормальне і негідне, а питання планування сім’ї чомусь особистим не вважається. Абсолютно всіх моїх друзів, особливо дівчат, запитують про дітей. Очевидно, жінка у нас сприймається серйозно, тільки якщо вона народила. При цьому питання: «коли народиш?» більшість вважає нормальним так само, як спитати «котра година?». Нетактовно, але це реальність.

Що таке чайлдфрі і чому це нормально, розповідаємо далі.

Чайлдфрі: що це?

Термін «чайлдфрі» став відомим українцям порівняно не так давно,  хоча, впевнена, є люди, які й не здогадуються про його існування. З англійської термін перекладається як «вільні від дітей».  Загалом це – рух, прихильники якого свідомо вибирають життя без продовження роду.  До цієї категорії людей не варто зараховувати тих, хто не може мати дітей за медичними показаннями і тих, хто відклав дітонародження на більш пізні терміни, наприклад, з матеріальних міркувань.

Чайлдфрі як ідеологія і навіть щось на зразок субкультури вперше виникло в Америці в 70-х роках минулого століття, а одним з перших об’єднань вважають, створене на початку 1990-х, віртуальне співтовариство The Childfree Network. Тоді проста американська вчителька Леслі Лафайє започаткувала першу в світі соціальну мережу чайлд­фрі.

Сьогодні – це десятки спільнот, груп у соціальних мережах, сайти і форуми на різних мовах, де чайлдфрі можуть знайомитися, спілкуватися, ділитися один з одним проблемами і шукати підтримки. Її прихильники є й в Україні, щоправда цей рух у нас лише набирає силу.

Судячи з дописів у соцмережах, суспільство не завжди адекватно сприймає прихильників цього руху.  Однак, як і будь-які інші погляди на життя, філософія чайлдфрі має право бути почутою та переосмисленою.

Чому люди стають чайлдфрі?

У нашому так би мовити «дітоцентричному» суспільстві, яке ще й до того переповнене стереотипами, людям не так просто зрозуміти, чому дехто обирає позицію чайлдфрі. Головна  причина: вони не хочуть дітей. Чому саме, вирішує кожен для себе. Варіантів багато .

Це – і свобода, адже батьківські обов’язки потрібно виконувати, поки дитині не виповнилося 18 років. Це в теорії, на практиці – все життя. Від дитини не можна відмахнутися, втекти на пару днів. Навіть якщо залишити чадо батькам і поїхати на безлюдний острів без зв’язку, у вас все одно буде дитина.

Це – і відповідальність, і матеріальна сторона питання. Хтось не може дозволити собі утримання дитини, а хтось любить свій рівень життя.

Це – і кар’єра, особливо для жінок. У нашому суспільстві догляд за дитиною, як і раніше, жіноча справа.

Чому є прихильницею чайлдфрі, розповідає правозахисниця Світлана Дубина.

Світлана Дубина

«Для мене завжди важливим був мій розвиток. Я дуже люблю подорожувати, а робота була пов’язана з постійними відрядженнями. Тож я усвідомлювала, що такий ритм життя і загострене почуття відповідальності щодо виховання дітей в моєму розумінні не можуть поєднуватися із материнством.  Проте на той момент я навіть не задумувалася, що це є філософією руху чайлдфрі. Це просто був мій вибір», – розповідає правозахисниця.

Більше того, каже Світлана Дубина, до позиції кожного й  кожної, як йому та їй жити, суспільство має ставитися толерантно, особливо, якщо цей вибір не вписується у прийняті рамки.

 «Я вважаю себе, якщо хочете, адепткою і поціновувачкою прав людини і прийняття різноманітності в суспільстві.  Я маю глибоке ціннісне переконання, що прийняття різноманітності й абсолютна повага до прав людини – це єдина «релігія», яка нам дозволить вижити в цьому світі. Тому моє ставлення до людей, які позиціонують себе як прибічники руху чи філософії чайлдфрі формується саме з точки зору поваги до того, що люди можуть бути такими, якими вони хочуть бути. Жити так, як вони хочуть.  Звісно, за умов, що це ніяким чином не порушує прав тих людей, які їх оточують», – зауважує Світлана Дубина.

Серед чайлдфлі є як чоловіки, так і жінки. Це не обов’язково «страшні невдахи», які не можуть знайти собі партнера. Це лише міф. Серед чайдфрі є й подружні пари, які мають дітей, та сім’ї, які просто зробили свій вибір не на користь батьківства.

Чайлдфрі ненавидять дітей?

Ще один міф, який приписують прихильникам руху чайлдфрі – це те, що вони ненавидять дітей. Проте це також неправда. Чайлдфрі, на відміну від чайлдхейт (англ. Childhate – буквально «дітоненависники»), не відчувають ненависті або інших негативних почуттів до дітей.

«Я, наприклад, дуже люблю дітей і діти мене люблять.  Більше того, я знаю людей, які не чайлдфрі і ненавидять дітей», – розповідає Світлана Дубина. 

Читайте також: Коли в декрет йде тато: норма чи нонсенс?

Жінка – значить народжуй!?

Я спробувала сконтактувати в одній зі спільнот із прихильниками чайдфрі. На моє прохання розповісти свою історію, усі відмовилися навіть анонімно … через страх, що рідні та друзі дізнаються про їхню позицію.

 «На жаль, маємо дуже дискримінаційне суспільство. Для прикладу, яка у нас «справжня жінка»? Вона – мама, берегиня. Якщо не народила – значить не реалізувала себе, – підкреслює правозахисниця. – Коли у сім’ї народжується дівчинка, то складається враження, що вона з’являється у цей світ із гарантією, що народить дітей.  Але такого не має бути. Це великою мірою не щось інше, як контроль над тілом жінки. Це також й об’єктивація жінки, коли їй розказують, як потрібно жити.  Ну і, звісно, не варто забувати про заклики, що нація вимирає і відповідальність за її відтворення мають нести жінки, незалежно від їхнього бажання. Але в той же час чомусь ніхто не пояснює, що нація вимирає не від того, що хтось не хоче народжувати, а від того, що немає нормальних умов і підтримки зі сторони держави для тих жінок, які народжують».

При цьому Світлана Дубина зауважує, що вона – проти конфронтації у суспільстві, коли прихильників чайлдфрі та сім’ї з дітьми протиставляють одне одному.

Світлана Дубина

«Пригадую, був такий трагікомічний випадок, коли у Чернігові мер заявив, що жінка, яка не народила трьох дітей – не патріотка.  Це – абсурд.  У той же час я з величезною повагою ставлюся до людей, які свідомо хочуть і планують, народжують і виховують дітей. Я з величезною повагою ставлюся до людей, які хотіли б, але не можуть народжувати. Я дуже поважаю людей, які беруть дітей на виховання, – каже правозахисниця і додає: я дуже хочу, щоб люди ставилися з абсолютною повагою до вибору кожної людини» .

За пропаганду чайлдфрі – кримінал?

Чи багато в Україні прихильників чайлдфрі? Достатньо важко навести статистичні дані щодо кількості адептів цього руху в нашій країні. Але не лише через те, що відповідних статистичних досліджень досі проведено не було, а, ймовірно, через те, що більшість українців, які свідомо не бажають заводити дітей, не ідентифікують себе з цим терміном та досі не заявляють про це на публічному рівні.

І не дивно, адже тиск суспільства великий. Більше того – у Верховній Раді навіть реєстрували минулого року законопроєкт про введення кримінальної відповідальності за публічні заклики чи пропаганду відмови від народження дітей, руйнування інституту сім’ї, позашлюбних і протиприродних статевих відносин і розпусти.

Автори вважають, що демографічна ситуація в Україні стала критичною, тому потрібно вживати належних заходів для подолання демографічної катастрофи.

*** 

Сказати напевне, що жити без дітей – це неправильне рішення, не можна. Адже комусь важливіше подорожувати, будувати кар’єру і людина не бачить доцільності народжувати.

Бути чайлдфрі – це не добре і не погано, це нормально. Це – індивідуальне рішення, яке стосується особистого та інтимного життя. Погано – обговорювати чуже особисте життя і лізти в чуже ліжко.

Так чи інакше, варто пам’ятати, що рішення провести життя з дітьми або без них – це особистий вибір кожної людини. Бо у кожного своє щастя і свій сенс у житті.

Авторка: Світлана Величко

Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Теги: