Коли в декрет йде тато: норма чи нонсенс?

За кордоном тато в декреті – не така екзотика, як в Україні, а досить поширена практика. У Західній Європі 20%  чоловіків перебувають у декретній відпустці по догляду за дитиною, а жінки виходять на роботу. В Україні таких – лише 2%. 

Наших чоловіків часто стримують стереотипи, мовляв, це ганьба, що скажуть люди. За кордоном ж це абсолютно нормальна тенденція, а йти в декрет не соромляться навіть перші особи країни.

Бути батьком

Жити на одну зарплату… чоловіка. Такий «страшний» сон найчастіше сниться жінкам, що йдуть у декрет з гарних посад і достойних зарплат. У більшості країн роль голови сім’ї й годувальника вже давно поділена порівну між подружжям.  

У нас же досі це часто вважається чимось дивовижним й дотепер головним залишається патріархальний тип родини, де батько спочатку заробляє гроші, а вже потім виховує дитину, та й то, якщо часу вистачить.

Хатня робота й догляд за дітьми традиційно вважаються жіночою справою.  За статистикою середньостатистичний працюючий тато в Україні займається вихованням дитини, задумайтеся (!), аж чотири хвилини в день.

«На жаль, у нашому суспільстві склалася така ситуація, що ми давно вже живемо в «одностатевих» сім’ях: дітей в нас виховують мама з бабусею, – констатує Ігор Лубківський, психолог, Голова ГО «Асоціація психологів України «Разом заради майбутнього». –  Але це не вина чоловіків, це, скоріш за все, їхня біда. Проте, переконаний, що ситуацію можна змінити в кращу сторону, якщо трохи зменшити контроль зі сторони жінок і дозволити чоловікам брати на себе трохи більше відповідальності».

Експерт також констатує,  що допомога чоловікам у пошуку свого місця в сім’ї та у вихованні дитини конче потрібна для зміни усталеної ролі батька.

Долаючи стереотипи

У пострадянському суспільстві декрет батька сприймається як виняткова річ, а думка про те, що чоловік може абсолютно свідомо, невимушено обирати «активне батьківство» у рамки нашої «суспільної оцінки» не вписується. Дійшло до того, що декретну відпустку, яка вже понад 10 років в Україні однаково може надаватися як матері, так і батьку дитини, наші чоловіки соромляться брати.

Зрозуміло, що існують стереотипні форми, які не припускають іншого розподілу ролей, аніж жінка – біля плити, а чоловік – в офісі. І дуже мало подружніх пар можуть вільно і самостійно визначити, що і кому насправді краще вдається в цьому житті.

«Часи, коли робота ділилася на «чоловічу» і «жіночу» потрохи відходять у минуле. Такий поділ був важливий тоді, коли люди жили в селах і багато фізично працювали. Тоді чоловіки, як фізично сильніші, брали на себе важчу роботу поза домом. Зараз такої потреби вже немає, тому це питання кожна пара для себе сама повинна вирішувати. Важливо тільки, щоб при цьому ніхто з них не відчував себе приниженим і щоб важливі рішення вони ухвалювали спільно», – наголошує Ігор Лубківський.

Водночас, як каже соціологиня Оксана Дутчак, зараз немає передумов для того, аби чоловіки брали декретну відпустку. «У нас жінки заробляють в середньому менше, відпустка по догляду не оплачується, і сім’я вимушена робити економічний вибір — чию зарплату вони будуть втрачати наступні 2-3 роки», — каже вона.

Вітер змін

Змінити ситуацію взялися народні депутати. Вони підтримали законопроєкт, який встановлює абсолютні рівні умови для жінок і чоловіків на отримання трирічної декретної відпустки. Документ запроваджує чотири головних ініціативи:

  1. Новий вид оплачуваної відпустки, який зафіксований в Кодексі законів про працю та законі «Про відпустки». При народженні дитини така відпустка тривалістю 14 календарних днів може бути надана:
  • новоспеченому батькові, який перебуває у шлюбі з матір’ю дитини;
  • батькові дитини в разі, якщо шлюб не зареєстрований, але пара живе разом, батьки пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
  • бабусі, дідусеві або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею, якщо мати (батько) дитини виховують її самотужки.
  1. Рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька) на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
  2. Рівне право на додаткову відпустку для матерів і батьків, чиї діти (зокрема й повнолітні) мають інвалідність з дитинства підгрупи А I групи.
  3. Можливість скорочення робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до 14 років; дитину з інвалідністю; або ж для батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).

«На папері» українські чоловіки й до цього мали право на оплачувану відпустку по догляду за дитиною до трьох років. Однак на практиці лише мама могла делегувати своє право на декретну відпустку батькові або іншим родичам. Це створювало особливі проблеми для тих сімей, де жінки є самозайнятими особами або працюють як фізичні особи-підприємці, адже за українським законодавством ФОПи не перебувають у трудових відносинах та не мають права на будь-який вид відпустки. Тепер цю несправедливість усунули.

На думку юристів, попри зміни в законодавстві, з декретною відпусткою для чоловіків все одно можуть виникати труднощі.

«Є чимало роботодавців, які не завжди готові з розумінням поставитися до бажання тата піти у декрет. Окрім того, можуть виникати й інші труднощі, зокрема, й через те, що батьки працюють неофіційно, – зауважує юрист-медіатор Вадим Лавренюк. – У декреті чоловікові може відмовити й сам роботодавець, попри те, що така можливість передбачена законом. У нас суспільство справді ще не готове до таких змін і є якийсь моральний бар’єр. Хоча, навпаки, керівництво підприємства, роботодавці мають лояльніше до цього ставитися».

Читайте також: Від мами – до мами. У Тернополі діє «Група підтримки матерів»

Тато зможе

Експерти кажуть, що серед аргументів «за» чоловіче виховання –  те, що татам легше вникнути у виховний процес, оскільки вони не відчувають післяпологової депресії, а діти, що виховуються чоловіками, рідше травмуються, тому що батько прищеплює їм чоловічу логіку організації безпечного простору.

«З перших днів після народження чоловікові дуже важливо підтримати свою дружину, оскільки це — важкий період для неї. Тому йому необхідно оберігати її, допомагати. В житті дитини мама – це безумовна любов і прийняття, а батько – це тил і опора, – каже Любов Стець, психологиня, гештальт-консультантка. – Якщо мама просто любить, то батько – це про «я з тобою, в тебе все вийде, я в тебе вірю». Саме батьківська любов формує самооцінку дитини. Батько – це перше «кохання» дочки і приклад чоловіка для сина. Батько формує в дитини віру в себе, вміння досягати і перемагати».

Щодо аргументів «проти» виходу батька у декрет, то психологи говорять про  тиск громадської думки та кар’єра дружини, які можуть загнати самооцінку чоловіка в глухий кут.

До народження другої дитини готується Христина Мацех. Розповідає, що в її родині про новий вид декретної відпустки для чоловіків чули та збираються нею скористатися: «Однозначно, що це добре. Краще, коли є двоє батьків, які можуть один одному допомогти та підстрахувати. Було б непогано, якби такий вид відпустки був довшим, проте, справді, тих перших два тижні найважчі, пригадую, тож і чотирнадцять днів – це вже непогано»/

Світова практика

Дитячий фонд ООН (UNICEF) у своєму звіті за 2019 рік проаналізував практику декретних відпусток у 41 країні світу. До цієї групи увійшли переважно західні держави з високим і середнім доходом на душу населення.

З них в 40 країнах (окрім США) мами новонароджених мають право на оплачувану декретну відпустку, а у 26 державах передбачені різні формати такої відпустки для татусів. Згідно зі звітом UNICEF, «найщедрішими» державами в цьому сенсі є Японія, Південна Корея та Іспанія. Найгірша ситуація в США, де оплачувану декретну відпустку не дають ані матерям, ані батькам.

Так, у Японії батьки мають право на цілий рік оплачуваної відпустки у зв’язку з народженням дитини. Протягом перших 180 днів вони можуть розраховувати на 67% від суми свого заробітку, а після цього — на половину зарплати.

У Південній Кореї тривалість декретної відпустки для тат становить 53 тижні. Протягом перших трьох місяців вони отримують 80% своєї ставки, а після цього — 50% заробітку. Також батько може розраховувати на триденну міні-відпустку після народження дитини (зарплата за ці дні компенсується повністю).

Іспанія надає батькам 12 тижнів оплачуваної відпустки, а вже у 2021 році забезпечить татам 16 тижнів для догляду за новонародженим, що рівнозначно декретній відпустці для мам. Ситуація в країні змінюється стрімко: до 2016 року чоловіки могли розраховувати тільки на два тижні відпустки. При цьому тати отримують 100% свого заробітку і не мають права «передавати» ці декретні тижні мамам.

У Канаді чоловік має право на 5−8 тижнів відпустки без права передачі її матері, однак цей термін зараховують до загальної тривалості декретної відпустки для батьків новонародженого. Загалом така відпустка може тривати до 35 тижнів (тоді батько отримує до 55% від середнього заробітку), або до 61 тижнів (тоді виплати еквівалентні 33% зарплати).

У Великій Британії декретна відпустка становить 50 тижнів. При цьому мама повинна залишатися з дитиною тільки у перші 14 днів після пологів, а потім батьки можуть змінювати один одного або опікуватися дитиною разом. Упродовж 37 тижнів вони отримують 90% заробітної плати.

У Німеччині декрет триває три роки. Із 2006 року ним офіційно може скористатися тато. Допомога по догляду за дитиною виплачується впродовж року у розмірі 65-67% від заробітної плати. Якщо обоє батьків вирішили піти в декрет, тоді до згаданого терміну додається ще два місяці.

У Польщі оплачувана декретна відпустка — рік. Перші 14 тижнів призначені лише для жінок, після цього можна «помінятися» з татом. Два тижні відпустки по догляду за дитиною призначені лише для чоловіків.

***

Тож тато у декреті. Чому б і ні? Якщо у мами виходить краще заробляти гроші, а у тата – виховувати дітей? Забудьте про принципи і дурні стереотипи! Якщо і чоловіка, і жінку це влаштовує, і всім від цього добре – тоді взагалі без проблем! Принаймні, тішить той факт, що в нашій країні існує право вибору, і тільки від вас залежить, як ви ним скористаєтеся.

Авторка: Світлана Величко

Фото з вільних джерел

Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Автор статті: Svitlana
Теги: