«Справжні чоловіки». Як суспільство дискримінує «сильну стать»

«Хлопці не плачуть», «Поступися, вона ж дівчина», «Ти чоловік чи хто?». Подібні фрази є типовими для українського суспільства.

Якщо ти «правильний» чоловік, добре заробляєш, утримуєш сім’ю тощо – матимеш шанобливе ставлення оточення. Якщо ж вибиваєшся із загальноприйнятої «норми» (хочеш піти в декрет, не рвешся на військову службу, даєш волю емоціям) — отримуй суспільний осуд.

Гендерна теорія визначає таку колізію як плату за привілеї. Поруч із тим, що чоловіки залишаються привілейованою частиною населення: отримують більшу зарплату ніж жінки, швидше пробиваються на вищі посади, менше стають жертвами насилля – вони також зазнають тиску з боку суспільства.

Світлана Вихор

Про «невидиму» дискримінацію, порушення прав та стереотипи щодо представників чоловічої статі розмовляємо зі Світланою Вихор, кандидаткою педагогічних наук, доценткою кафедри педагогіки та менеджменту освіти ТНПУ ім. В. Гнатюка.

  • У суспільстві дуже часто говорять про дискримінацію жінок, а щодо чоловіків не так активно. Чи актуальна ця проблема для України?

Почнемо з того, що одним з основних положень ґендерної теорії є положення про соціально сконструйоване відношення нерівності за ознакою статі. Ґендерний показник лежить в основі розподілу ресурсів та влади, але  жінки як група отримують менший доступ до них, проте привілеї чоловіків як групи не завжди обертаються для них привілеями та сприятливими обставинами. Для багатьох чоловіків привілеї супроводжуються високою смертністю в молодому віці, ризиками, яким піддаються чоловіки, та проблемами зі здоров’ям. Тому це питання є актуальним.

По-перше, середня тривалість життя чоловіків до початку воєнних дій на Сході була на 10-11 років менша, ніж у жінок. Зараз офіційної статистики не зустрічала, але, зрозуміло, що ця різниця суттєво збільшилась!  Така тенденція існує у світі, наприклад, у Японії цей показник становить 4-5 років, у деяких західноєвропейських країнах коливається в межах 6-8 років.

По-друге, згідно стереотипізованих уявлень, чоловіки не повинні виражати відкрито власних емоцій, які традиційно «приписують» жінкам, як ось плакати, співпереживати, виявляти доброту, м’якість характеру. Зате суспільство схильне бачити чоловіків маскулінними, наполегливими, сильними, схильними до ризиків, в той же час поблажливо ставитися до жорстокості, агресивності, домінування. Звичайно, не всі чоловіки відповідають таким критеріям. Приховування власних емоцій та стреси провокують серцево-судинні захворювання, причому їх віковий поріг постійно знижується.

Також існує насильство на ґендерному ґрунті щодо чоловіків. Наприклад, вони можуть стати мішенню для фізичної або словесної агресії за порушення «загальноприйнятих» уявлень про мужність. Чоловіки також можуть бути жертвами насильства в родині – з боку партнерок або дітей. Проте відсоток таких проявів щодо чоловіків у 9 разів менший, ніж щодо жінок.

  • У яких сферах життя чоловіки найчастіше стикаються з дискримінацією?

Турбота про репродуктивне здоров’я спричинила ряд заборон щодо жіночих професій та уявлення про цінність жінки-матері та упосліджує «жінку як робітницю». З іншого боку, така постановка питання водночас нехтує чоловічим репродуктивним здоров’ям, яке вважається невразливим до зовнішніх впливів.

«Справжні чоловіки» відповідно повинні обирати героїчні, ризиковані професії, хоча жінки перебувають у більш вузьких професійних рамках, порівняно з чоловіками. Чоловіки працюють у найбільш небезпечних та фізично важких професіях: на шахтах, заводах, у відкритому морі, пожежних, аварійних службах. Ці професії є високооплачуваними та малопрестижними.

Оскільки шкідливі та небезпечні види праці часто доручають чоловікам, це призводить до підвищення рівня травматизму та погіршення їх здоров’я. Смертність чоловіків працездатного віку (28-45 років) у 3,5 рази більша порівняно з жінками. Проте серед експертного товариства думки щодо того, чи є такий розподіл професій дискримінацією за статтю – розходяться.

Окремо хочу наголосити на військовій службі, яка в нинішній час стала ще більш небезпечною та ризикованою. Згідно законодавства, обов’язкова служба у армії не є проявом дискримінації.

На ринку зайнятості теж існують певні проблеми. Спостерігається тенденція щодо збільшення порушень дотримання прав працюючих з боку роботодавців. Ця ситуація особливо проявляється серед чоловіків, які в угоду стереотипам воліють погоджуватися на «лояльний» запис у трудовій книжці з надією швидко відшукати роботу.

До того ж чоловіки, які втратили роботу, психологічно важче, ніж жінки, переносять цю обставину. Вони рідше звертаються до центрів зайнятості, мають менші адаптаційні можливості в нових життєвих обставинах, пов’язаних з втратою роботи.

  • Чи змінилася ситуація з дискримінацією щодо чоловіків і загалом дискримінацією за останні роки?

Загалом рівень дискримінації в суспільстві визначається рівнем економічного, соціального забезпечення громадян, доступу до політичних прав, можливості отримати якісну освіту та медичну допомогу. Думаю, відповідь є однозначною.

  • Чому в ХХІ столітті, на вашу думку, суспільство досі живе стереотипами і чи можна очікувати, що ця ситуація зміниться?

Суспільство не може жити без стереотипів. Вони насаджуються культурою, традиціями, допомагають людині пройти процес соціальної адаптації, самоідентифікації.

Стереотипи виконують двояку роль: з одного боку, спрощують життя, даючи схематизовані уявлення щодо поведінки, ролевих моделей дій кожної статі. З іншого боку, поділяють статі на дві дихотомічні та субпідрядні категорії «ми» і «вони», протилежні за характерами, здібностями, нахилами, інтересами; повторюють і підсилюють помилкові та застарілі уявлення, твердження; перешкоджають самореалізуватися, якщо бажання особистості не співпадають із загальноприйнятими уявленнями, обмежують спектр вимог та вибір професій.

Розподіл чоловічих і жіночих ролей слугує механізмом, що забезпечує стабільне функціонування будь-якої соціальної системи, у тому числі й сім’ї, тому ситуація буде змінюватися дуже повільно.

Авторка: Світлана Величко

Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Теги: