Життя у «золотій клітці»: як не стати жертвою економічного насилля?

Економічне насильство – найбільш «прихована» форма домашньої тиранії. Найбільша проблема з цим видом насилля полягає в тому, що його дуже важко діагностувати, визначити його межі та вказати на нього пальцем, особливо – тому, хто став жертвою такого насильства.

Про те, що таке економічне насильство, як його розпізнати і як припинити, розповідаємо далі.

Мої гроші

У суспільстві домашнє насильство зазвичай асоціюється виключно із застосуванням фізичної сили. Але насправді набагато частіше люди стають жертвами економічного або психологічного насильства в сім’ї.

Економічне насильство – один з елементів встановлення влади й контролю однією людиною над іншою. Воно може набирати різних форм і стосуватися будь-кого – чоловіків, жінок, дітей, але у 95 % жертвами домашнього насильства стають саме жінки.

Цей вид насилля зустрічається у всіх секторах нашого суспільства, незалежно від рівня доходів, способу життя, рівня освіти або професії.

«Економічне насильство над іншими членами сім’ї здійснюють люди, які концентрують у своїх руках всі доходи сім’ї: свою зарплату, зарплату другого з подружжя, пенсії батьків та інші види доходів. При цьому тільки від них залежить, скільки з «загальної скарбнички» отримає кожен із членів сім’ї», – розповідає практична психологиня Оксана Бількевич.

Оксана Бількевич

Експертка каже, що часто такий вид насильства притаманний людям, які є єдиними «годувальниками» в сім’ї.

«Вони вважають, що розподіл грошей, визначення пріоритетних витрат, фінансові покарання або заохочення – це їх прерогатива по праву. Робиться це під приводами «загального» бюджету, «розумного» планування фінансів і «турботи» про добробут сім’ї. В результаті люди, що потрапили у фінансову залежність у власній родині, відчувають себе приниженими і обдуреними. Коли ж справа доходить до поділу майна і активів, наприклад, в разі розлучення, то раніше залежні люди найчастіше залишаються ні з чим», – каже психологиня.

Що є насиллям?

Оксана Бількевич зауважує, що економічне насилля може набувати різних форм, а тому часто жертви насильства навіть не здогадуються або ж не хочуть визнавати, що є його жертвами.

Читайте також: Зло, яке не видно. Як розпізнати і боротися з психологічним насиллям?

Серед ознак економічного насилля можна виділити наступні:

  • контроль всієї фінансової інформації відбувається однією людиною, яка обмежує доступ інших членів сім’ї до даних;
  • перешкоджання придбанню економічних активів, коли партнер намагається робити всі великі покупки, такі як квартира чи автомобіль, на своє ім’я;
  • привласнення цільових соціальних виплат (допомога по безробіттю, допомога на дитину, пенсія по інвалідності та інше);
  • несправедливий розподіл фінансової відповідальності. Наприклад, коли один член сім’ї заробляє тільки на себе, а другий на зароблені гроші змушений утримувати всю родину, купувати необхідне для дому та побуту;
  • усунення чоловіка від економічної участі в житті родини. Жінка сплачує рахунки, купує  їжу й одяг, оплачує медичні витрати, борги, іпотеку тощо, а коли ресурсів не вистачає, змушена просити у чоловіка. У такій ситуації чоловік весь час підкреслюватиме, що саме зроблено за його кошти, а основні заробітки витрачатиме на власний розсуд;
  • «покарання» грошима: «не отримаєш, бо ти недостатньо робиш по дому»;
  • перешкоджання освіті та зайнятості жінки: «сиди вдома, вари борщі»;
  • вимога звітувати за витрачене (приносити квитанції та чеки, вести докладну письмову звітність);
  • насилля може проявлятися у відмові виплачувати аліменти на утримання дитини, у приховуванні реальної заробітної плати при офіційному зверненні на стягнення аліментів.

Як каже Оксана Бількевич, економічне насилля може проявлятися і в інших формах, наприклад, коли дитині забороняють відвідувати гуртки чи секції, тим самим забороняючи їй проявляти свій потенціал та самовдосконалюватися. Психологиня також додає, що жертвою насилля чи кривдником може бути як чоловік, так і жінка.

«Часто чоловік забороняє працювати чи навчатися під приводом того, що він може самостійно забезпечити сім’ю, але лише для того, щоб потім насадити жорсткий контроль за витратами членів сім’ї, які не працюють. Проте може бути й ситуація, коли жінка повністю контролює сімейний бюджет, і вся заробітна плата йде виключно до цього бюджету, критично обмежуюючи кошти на особисті витрати чоловіка», – підкреслює Оксана Бількевич.

Як боротися?

Якщо фізичне та сексуальне насильство, як правило, залишають «сліди» у вигляді фізичних ушкоджень та травм, розірваного одягу тощо, то економічне насильство –складне для ідентифікації і доказування, але можливе. Крім того, як показує практика, жертвам економічного насильства найчастіше потрібні психологічна підтримка, ознайомлення зі своїми правами та відновлення самооцінки.

І перший крок на цьому шляху – це визнати, що ви стали жертвою економічного насилля.

«Треба не мовчати. Висловіть свою претензію кривднику, запропонуйте  власний варіант ведення бюджету та розподілу коштів сім’ї, – каже Оксана Бількевич. – Варто також звернутися до спеціаліста, адже тривалий фінансовий тиск не проходить для психіки безслідно і тягне за собою купу додаткових проблем. З ними потрібно розібратися».

Психологиня також відзначає, що найкраща профілактика економічного насильства – це, звичайно, його попередження. Саме для цього жінці необхідно бути у фінансовій безпеці: вміти вести бюджет, вміти користуватися банківськими картками, мати свій стабільний (навіть невеликий) дохід. А ще краще – обговорювати усі питання, які стосуються сімейного бюджету до того, як вступаєте у шлюб.

«Усі ми народжуємося, щоб розвиватися, а не сидіти вдома і спілкуватися тільки в перукарні. І коли чоловік каже, що курси чи платне стажування – це дурна витрата грошей для, то поясніть йому власні бажання, розкажіть про особисті інтереси. І чим раніше цей процес відбувається, тим краще. Ще у момент зустрічей як хлопець і дівчина пара має обговорити такі моменти. І треба пам’ятати, що завдання партнера – не підлаштуватися і зробити життя іншого гладким. Люди створюють сім’ї не тільки, щоб ділити радість, а й печалі, як власні, так і партнера, – переконана Оксана Бількевич. – Проте, якщо ж ви потрапили у ситуацію економічного насилля і зробили все можливе зі своєї сторони, щоб виправити ситуацію, то приймайте рішення на власну користь. Пам’ятайте, що ви не заслуговуєте поганого ставлення. А також не забувайте: все, що бачать наші діти, вони несвідомо повторюють у своєму житті. Тому берегти їх і себе від негативного досвіду потрібно негайно».

 Авторка: Світлана Величко

Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Теги: