Підсумки виборів-2020: жодна жінка не очолить міську раду на Тернопільщині

Політика у світі перестала бути суто чоловічою справою. Нині в суспільстві є запит на більшу участь жінок у політичних процесах, та й жінки все охочіше прагнуть реалізувати себе у цій сфері.

Цьогорічні місцеві вибори проходили за новим Виборчим  кодексом, який мав би сприяти кращому доступу жінок до органів місцевого самоврядування. Розповідаємо, чи спрацювало гендерні квоти на Тернопільщині.

Що за квоти?

Для початку пригадаємо, що оновлений Виборчий кодекс передбачає дотримання гендерних квот при формуванні виборчих списків.

Так, під час формування списку кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч організація партії повинна була забезпечити представництво не менше 30% осіб однієї статі у загальній кількості кандидатів до відповідної ради.

Порядок висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також кандидатів у депутати міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) передбачає, що під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

У разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п’яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку.

За попередніми підрахунками, серед обраних на місцевих виборах 25 жовтня кандидатів, 36% становлять жінки. В обласних радах – 27% обраних депутатів є жінками, в районних – майже 34%. Партії-лідери за кількістю здобутих мандатів провели в місцеві ради від 34% до 40% жінок.

Містами і громадами керуватимуть чоловіки

За підсумками виборів у Тернопільські області жодна жінка не очолюватиме міську раду. Усі 18 посад мерів отримали чоловіки. Нагадаємо, що до цього на Тернопільщині лише одна жінка очолювала райцентр – Алла Квач була головою міста Заліщики. На цьогорічних виборах її не переобрали.

Своїми думками з приводу того, чому більшість керівних посад отримали чоловіки із «ТМЦ. ІНФО»  поділився директор Центру суспільних досліджень «ПОЛІС» Ігор Процик.

«Такій ситуації може бути декілька причин. З одного боку, рівень впізнаваності жінок-політикинь менший, ніж чоловіків, адже до цього у цій сфері головні ролі, зазвичай, грали чоловіки. З іншого боку, міг спрацювати і психологічний аспект. Вважається, що на виборах є така особливість: чоловіки  переважно голосують за жінок, а жінки ­- за чоловіків. Є думка, що з психологічної точки зору жінки не охоче голосують за представниць своєї статі, а ось чоловік без проблем підтримає чоловіка. Якщо врахувати, що за демографічними показниками на Тернопільщині переважає жіноче населення, а у маленьких громадах взагалі дуже мало чоловіків, то і підсумки виборів виявилися такими, якими ми їх бачимо», – пояснює Ігор Процик.

Щодо картини із виборами в ОТГ, то із 55-ти новостворених громад на Тернопільщині лише трьома керуватимуть жінки. Так, Заводську ОТГ очолить Людмила Павлінська, якій, до речі, вже вдруге довірили очолити громаду. Більче-Золотецька ОТГ матиме головою Галину Огородник, а Іване-Пустенською керуватиме Марія Скалик. Відзначимо, за останню кандидатку проголосували аж 94, 85% виборців.

«На жаль, зберігається тенденція, що жінки частіше перемагають у невеликих громадах. У нас досі в країні немає жінки мера обласного центру. І цьому є декілька причин. Тут і застаріле бачення суспільства на лідерських позиціях лише чоловіків, і махінації деяких політсил, щоб обійти гендерні квоти, і фінансовий аспект – жінки й дотепер отримують меншу зарплатню і не готові витрачатися на вибори так само, як чоловіки.

Та все ж загальна тенденція позитивна і особисто в мене є впевненість, що навіть маленькі ОТГ під головуванням жінок будуть успішними. Я знаю, у кожної вистачить сил, натхнення та навичок, щоб перетворити глуху провінцію на затишне процвітаюче селище чи містечко», – прокоментувала результати виборів депутатка Верховної Ради з Тернопільщини Євгенія Кравчук.

У радах жінок побільшає

Якщо говорити про ради різного рівня, то тут представництво жінок різноманітніше. Наприклад, у сільських радах з 458-ми депутатів 165 мандатів отримали жінки, у селищних радах з 386 депутатів – 141 жінка, у міських – з 479-ти є 155 депутаток.

Щодо Тернопільської міської ради, то минула каденція налічувала всього 8 депутаток із загальної кількості 42. Щодо гендерного розподілу новообраної мерії Тернополя, то, як розповів Ігор Процик, серед 42 депутатів – 28 чоловіків та 14 жінок.

«Найбільше чоловіків серед депутатів від «Свободи» (11 депутатів), найменше – серед депутатів від місцевого осередку партії «За майбутнє» (2 депутати). У відсотковому відношенні чоловіків найбільше серед депутатів від партій «Сила людей» та «Слуга народу» , а це 100%, тобто серед обраних депутатів від цих партій – всі чоловіки.

Щодо жінок-депутаток, то їх найбільше також у «Свободі» (7 депутатів), а найменше, точніше жодної жінки-депутатки, серед народних обранців від партій «Сила людей» та «Слуга народу». У відсотковому відношенні жінок-депутаток найбільше (а це 44%) серед депутатів від партії «Європейська солідарність», – зауважив Ігор Процик.

Читайте також:  Як жінки боролися за право голосувати на виборах?

Тепер – про Тернопільську обласну раду. Серед 64 представників є 13 жінок. До речі, обласна рада минулого, шостого, скликання мала вдвічі менше депутаток – всього сім представниць.

«Стосовно гендерного розподілу, то серед  депутатів Тернопільської обласної ради  80% чоловіків та 20 %жінок. Найбільше чоловіків серед депутатів від «Європейської солідарності» (14 депутатів), найменше – серед депутатів від місцевих осередків партій «Батьківщина» та «Довіра» (по 5 депутатів). У відсотковому відношенні чоловіків найбільше серед депутатів від партії «Слуга народу» – це близько 88%, тобто серед обраних депутатів від цієї партії 7 депутатів із восьми – чоловіки.

Щодо жінок-депутаток, то їх найбільше (по 3 депутатки) серед депутатів від партій «Свобода», «Європейська солідарність» та «Батьківщина» , а найменше – по одній жінці-депутатці – від партій «Довіра» та «Слуга народу». У відсотковому відношенні серед обраних депутатів від партій – жінок-депутаток найбільше (а це 38 %) серед депутатів від партії «Батьківщина» , де серед 8 депутатів – троє жінок», – розповів Ігор Процик.

Не оминемо і районні ради області. Тут кількість жінок-депутаток дорівнює близько третини від усього складу. Так, до Кременецької райради пройшли 12 представниць жіночої статі (із 42), до Тернопільської – 15 (із 54) та до Чортківської – 13 (із 54).

Не жіноча робота?

Загалом же на місцевих виборах-2020 в списках політичних партій були зареєстровані понад 100 тисяч кандидаток. Тобто на етапі висування було 43% жінок, проте до фінішу дійшли не всі.

За даними моніторингу, проведеним Українським Жіночим Фондом в партнерстві з Національним демократичним інститутом, завдяки дотриманню ґендерної квоти у виборчих списках до 22 обласних рад пройшло загалом 43% жінок, тоді як у поточному складі обласних рад було тільки 15%. Проте говорити про успіх, кажуть експерти, ще зарано.

«П’ять років тому, до ухвалення законодавчої вимоги про ґендерні квоти у виборчих списках, жінок було значно менше і серед кандидаток, і серед обраних. Однак до паритетного представництва статей, рівних прав і можливостей для участі в ухваленні рішень у громадах іще далеко.

Якщо проаналізувати, то у виборчих списках жінки не були серед лідерів, і в органах ухвалення рішень гідно не представлені. Так, буде 32 жінки, які очолюватимуть міські громади, 70 жінок, які очолюватимуть селищні громади, і 130 – сільські громади, однак ми не матимемо жодної мерки обласного центру. Тож можу сказати, що квоти спрацювали, але не так добре, як хотілося б», – підсумувала координаторка проєктів Українського Жіночого Фонду Мілена Горячковська на пресконференції «Ґендерні підсумки місцевих виборів від громадського моніторингового проєкту #вибориБЕЗсексизму».

Авторка: Світлана Величко

Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

 

Теги: