«Моє тіло – моє діло», або Що означає заборона абортів?

Тема абортів знову сколихнула інформаційний простір чи не всього світу. Конституційний суд Польщі ухвалив рішення, яке фактично забороняє легальне переривання вагітності у країні. Це спричинило хвилю масових протестів, які не припиняються вже більше тижня. Тож на фоні цих подій питання «Чи має право жінка переривати небажану вагітність на свій розсуд?» знову почали активно обговорювати, зокрема й в українському суспільстві.

Так, якщо йдеться про польських жінок, то закон, який встановлює їхнє право на переривання вагітності – один з найбільш жорстких і суворих у Європі. Спочатку в країні аборти були заборонені без винятків, а у 1993 році прийняли так званий компромісний закон, який дозволяв аборт у випадку небезпеки для здоров’я матері, в разі важких вад розвитку плоду та вагітності внаслідок зґвалтування чи інцесту.

Однак, згідно з новим рішенням суду, в майбутньому переривання вагітності буде забороненим також у випадку серйозних вад розвитку ненародженої дитини. Це, пояснюють польські судді, суперечить закріпленому в конституції обов’язку захищати життя.

Однак близько 80% абортів в країні проводилися саме через порушення в розвитку плоду. Таким чином рішення суду – це майже повна заборона на аборти в країні. Тож це спричинило шквал невдоволення серед населення, і як наслідок – масові акції протесту у містах і містечках по всій країні та навіть штурм церков. «Це війна проти жінок», «Моє тіло – моє діло», «На ваших руках кров» − такі гасла скандують тисячі людей, восьмий день відстоюючи право на аборт.

Правозахисниця, голова правління ГО «Вісь» Світлана Дубина стверджує, що заборона абортів – ніщо інше як прямий наступ на права жінок.

«Заборона штучного переривання вагітності є неправомірною, адже обмежує права громадянок на приватне і сімейне життя, порушує Конституцію України та норми міжнародних договорів», − зазначає експертка.

За словами правозахисниці заборона абортів кардинально не знизить кількість абортів.

«Ті, хто захочуть зробити аборт, все одно його зроблять. Заборона лише збільшить число підпільних абортів та сприятиме «абортному туризму», коли жінки їдуть переривати вагітність до країн з легалізованим абортом», − каже Світлана Дубина.

«В Румунії в часи Чаушеску вже була заборона абортів, і показники материнської смертності зросли у 50 разів за рахунок підпільних абортів», − додає експертка.

Окрім цього, в рази зростуть й ризики для здоров’я жінки. Позбавлені легальних та безпечних методів переривання вагітності, жінки самостійно калічать себе та своє тіло. Вони звертаються до некомпетентних та непідготовлених медпрацівників. Наслідками цього стають безпліддя чи каліцтво, у гіршому випадку − смерть від кровотечі, зараження крові, відмова нирок чи позаматкова вагітність.

«Металеві вішаки для одягу – символ і нагадування усім прихильникам заборони про примітивні методи самостійних абортів, до яких доводиться вдаватися жінкам у різних країнах через відсутність можливості зробити аборт», − каже Світлана Дубина.

ВООЗ наголошує, що для запобігання випадків материнської смерті життєво важливо також запобігання небажаних і занадто ранніх вагітностей. Всім жінкам, включаючи дівчат-підлітків, необхідний доступ до методів контрацепції, а також до служб забезпечення безпечного аборту, дозволеним законом, і якісного догляду після аборту.

Якщо говорити про українське законодавство щодо абортів, то воно не таке жорстке, як, приміром, у Польщі, і є доволі ліберальним та демократичним, каже правозахисниця.

Так, добровільний штучний аборт в Україні можна проводити до 12 тижня вагітності. При цьому процедура має бути проведена лікарем акушером-гінекологом в акредитованих закладах охорони здоров’я.  У період з 12 по 22 тиждень штучний аборт може бути проведений тільки за умови наявності медичних показань і в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для неповнолітніх, віком до 14 років, або в недієздатної особи проведення штучного аборту здійснюється за заявою її законних представників, для тих, кому є 14 років, – за власною згодою.

Проте противники законності переривання вагітності є й в Україні. Тема заборони абортів підіймалася в уряді вже не раз. Відповідні законопроекти ініціювали у 2012, 2013, 2015 та 2017 роках, утім не були схвалені.

Дивіться також: Що тернополяни думають про право жінки на аборт?

За словами експертки, церковні громади також беруть активну участь в кампанії проти абортів. Церква маніпулює висловлюваннями, зображеннями та цифрами.

«До 12 тижнів ми маємо справу з ембріоном, навіть не з плодом, тоді як церква називає його дитиною. Так само не можна порівнювати правовий та соціальний статус жінки та ембріону. Ніхто не може керувати тілом та життям жінки, крім неї: ні церква, ні держава. Це порушує її права», − каже Світлана Дубина.

На думку правозахисниці, потрібно не аборти забороняти чи обмежувати, а займатися просвітницькою роботою, підвищенням рівня контрацептивної і сексуальної культури, забезпеченням соціальних гарантій з боку держави, щоб жінки не боялися народжувати.

Авторка: Тетяна Тимчук

Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Теги: