Чому дітям не місце в інтернатах

Дослідження, які проводилися у продовж останніх доводять, що інтернати негативно впливають на дітей. Інтернатний заклад не усуває, а часто посилює вразливість дітей як під час, так і після їх перебування в таких установах. Нижче ми розповідаємо, як саме.

Перебування в інтернатах завдає часто непоправної шкоди психологічному здоров’ю дітей. Дослідження нервової системи дають змогу краще зрозуміти процес розвитку дитини. Виявляється, що орбітально-лобова кора головного мозку відповідає за розвиток соціальних здібностей. Ця частина мозку розміщена безпосередньо за очима й виконує роль контролера нашої емоційної поведінки та реакції. У новонароджених дітей ця частина мозку ще не функціонує і розвивається протягом перших трьох років життя. Соціальні взаємини із матір’ю чи батьком сприяють її розвиткові. Коли дитина дивиться на матір чи батька або іншу людину, з якою у неї встановилася прив’язаність, і отримує позитивну реакцію, це стимулює нервову систему дитини загалом та ріст цієї частини мозку. Тому емоційна взаємодія має фізичні наслідки. Це пояснює, чому перебування у великих закладах інституційного догляду і виховання є таким шкідливим, особливо для розвитку дітей раннього віку.

Проблема прив’язаності. Прив’язаність – це формування у дитини значущих і стійких емоційних зв’язків із важливими людьми в її житті. Цей процес розпочинається в ранньому дитинстві. Якщо дитина не може встановити ці типи важливих зв’язків до п’яти років, це призведе до того, що вона зазнаватиме труднощів у соціальних відносинах протягом усього життя. Особливий недолік проживання в інтернатах полягає у тому, що зазвичай діти не отримують безперервний індивідуальний догляд, який їм необхідний для формування тривалої прив’язаності з дорослим. Постійний контакт між дитиною та особою, яка доглядає за нею, майже завжди неможливо підтримувати у закладах інтернатного типу через нерівномірне співвідношення дітей і персоналу та плинності кадрів.

Інституціалізація провокує соціальне виключення та сегрегацію. У довгостроковій перспективі показники безробіття, безпритульності та скоєння злочинів у вихованців інтернатних закладів значно вищий, ніж у дітей, які виховувались у сім’ях, що також породжує феномен сімейного неблагополуччя.

Існує загроза затримки розвитку та низької успішності. Діти, які перебувають в інтернатних закладах, часто-густо гірше навчаються у школі і частіше стають жертвами насильства. Існує ймовірність затримки в розвитку, яка може зберігатися і у зрілому віці. Наприклад, знижені соціальні, емоційні й когнітивні здібності дитини-вихованця інтернатного закладу можуть зберегтися й у дорослому віці . Дослідження показують, що у середньому діти, які виховані в інтернатних закладах, мають , ніж діти, які живуть в сім’ї. Крім того, у дітей в інтернатах поширені психічних розлади. Дослідження стверджують, що успішно реалізуються в житті менше 10% випускників інтернатних закладів .

В інтернатах високий ризик стати жертвами насильства. Існує чимало прикладів жорстокості і зневаги, яких зазнали діти в інтернатних закладах. Про це The Washington Post розповів представник організації Disability Rights International. Прикладами жорстокого поводження з дітьми є історії з прив’язуванням дітей до своїх ліжечок, позбавленням дітей з інвалідністю медичної допомоги тощо. Відомо чимало випадків, коли немовлята, прокинувшись у будинках дитини не плачуть, бо знають, що до них ніхто не прийде.

Доля українських дітей, які виховувалися в інтернатних закладах, мало відома, оскільки таких досліджень у нас майже . Проте міжнародні організації неодноразово фіксували прояви насильства в українських закладах інституційного догляду і виховання.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується Міністерством соціальної політики згідно з Угодою про позику між Україною та Світовим банком.

Упродовж 2019 – 2020 рр. консорціумом організацій у складі Oxford Policy Management Limited (Велика Британія), Міжнародної благодійної організації «Партнерство «Кожній дитині» Україна, COC Кіндердорф Інтернешнл та Українського фонду «Благополуччя дітей» будуть надаватися консультаційні послуги з розробки та впровадження Регіонального плану стосовно збільшення обсягів надання послуг з догляду на сімейній основі (реформування інтернатних закладів для дітей) у Тернопільській області.

Ситуація в Тернопільській області є мікромоделлю масштабної проблеми інституційного догляду дітей по всій Україні. В області проживають майже 200 тисяч дітей. Серед них 4,6 тисячі – це діти з інвалідністю, а понад тисяча – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування. Станом на початок 2019 року в Тернопільській області діє 19 закладів інституційного догляду і виховання, в яких цілодобово перебувало 1248 дітей, з яких 90% мають батьків, котрі не позбавлені батьківських прав.

Численні наукові дослідження щодо раннього розвитку дітей вказують на те, що перебування дітей до 3-х років в інтернатних закладах навіть відносно короткий проміжок часу може негативно вплинути на їхній розвиток та поведінку в дорослому віці.

Відповідно до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, основною метою реформи є зміна системи інституційного догляду та виховання дітей на систему, яка забезпечує догляд і виховання дитини в сімейному або наближеному до сімейного середовищі. Досягнення мети можливе через розвиток соціальних послуг підтримки сімей з дітьми у складних життєвих обставинах і запобігання необхідності влаштування дітей до інтернатних закладів, активізацію подальшого розвитку альтернативних сімейних форм влаштування для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки та безпосередню трансформацію інтернатних закладів і створення на їх базі нових послуг для громади.

“ТМЦ.ІНФО”, 7 липня 2019 року

Теги: