Інавгурації українських президентів. Найяскравіші моменти, казуси та знаки

Джерело: https://vybory.pravda.com.ua/

Після виснажливих виборів президента політичні пристрасті в Україні не вщухають.  Якщо у квітні вся країна жила в очікуванні того, хто візьме булаву – Володимир Зеленський чи Петро Порошенко, то у травні постали нові питання: коли відбудеться інавгурація переможця, і чи розпустить він діючу Верховну Раду?

Спецпроект “Вибори вибори” вирішив зануритись в історію і пригадати інавгурації попередніх українських президентів. Як відбувалася церемонія, якими курйозами та знаками супроводжувався цей день, що найбільше запам’яталося –  про це ми вирішили запитати безпосередньо у головних героїв тих подій, президентів та їхнього тодішнього оточення.

Інавгурація Леоніда Кравчука, 1991

У 1991 році тільки зароджувалися інавгураційні традиції – що і як робити вигадували і перші народні депутати, і перший президент незалежної України.

Спочатку постало питання, як присягати українцям і на чому, адже “незалежної” Конституції, ще не було, лише радянська: “Тоді запропонували Пересопницьке Євангеліє. У президії Верховної Ради погодилися з цим, і так в історію увійшло Пересопницьке Євангеліє як найважливіша духовна та історична книга, на якій президенти до цього часу приймають присягу”.

Інавгурацію Леоніда Макаровича особливо не затягували. Верховна Рада, яка була відповідальна за церемонію, постановила, що Кравчук має скласти присягу вже через три дні після оголошення ЦВК результатів виборів.

Якихось курйозів чи символічних знаків під час інавгурації Леонід Макарович не пригадує. Новообраний президент та парламент були максимально налаштовані на роботу, тож не було навіть святкового фуршету.

Інавгурація Леоніда Кучми, 1994 та 1999

Перша інавгурація Леоніда Кучми була доволі скромною – до зали Верховної Ради він зайшов через бокові двері, без першої леді і без особливих почестей під час присяги. Прикрасою церемонії став військовий оркестр, який зіграв гімн України, щоправда, без слів.

Леонід Данилович, як і його попередник на посаді, присягав на Пересопницькому Євангелії, бо Конституцію ухвалили лише у 1996 році. Однак, на відміну від Кравчука, прихід на головну посаду країни відсвяткував – влаштував прийом у Маріїнському палаці, куди вирушив одразу після Верховної Ради.

Друге пришестя Кучми на посаду президента було більш помпезним. Він відійшов від класичної церемонії у Верховній Раді і переніс її урочисте засідання у Палац “Україна”. Це, розповідає Мусіяка, багато кому не сподобалося: “Друга інавгурація Кучми була більш скандальною. Леонід Данилович запросив депутатів у Палац “Україна”, але значна їх частина, і я в тому числі, вважали, що це неприйнятно, що треба дотримуватися норм. Тому, частина депутатів пішла на інавгурацію, а частина не пішла”.

Інавгурація була дуже пафосною та урочистою, фіксували журналісти. Тоді ж, у 1999 році, Леонід Кучма став першим гарантом, який отримав президентські символи – нагрудний знак, особисту печатку та булаву. Все це було виготовлено у терміновому порядку, за два тижні, спеціально для церемонії.

Інавгурація Віктора Ющенка, 2005

“Інавгурація проходила на Майдані Незалежності, вона була масштабна. Величезна кількість учасників була, маса людей…” – пригадує тодішній народний депутат від “Нашої України” Олег Рибачук.

Схоже, Кучма передав Ющенку не тільки булаву, а й традицію святкувати інавгурацію пишно. Вступ на посаду Віктор Андрійович перетворив на справжнє двогодинне шоу, яке транслювали у прямому ефірі.

Як і годиться, першим ділом новий президент склав присягу у залі Верховної Ради. На відміну від попередників, під час офіційної церемонії він почувався більш розкуто – цілував церемоніальні книги та булаву.

Інавгурацію Віктора Андрійовича можна назвати реформаторською – саме він став першим президентом, що пройшов крізь стрій почесної варти.

Вийшовши з парламенту, Ющенко вирушив до Маріїнського палацу, де прийняв командування українським військом. Фінальною точкою публічного дійства став Майдан Незалежності – символічне місце для нового президента, який прийшов до влади завдяки Помаранчевій революції.

На Майдані Віктора Андрійовича чекали півмільйона людей. Родзинкою дійства стали 33 голуби, яких Ющенко, після промови, красиво випустив у небо. Щоправда, один із голубів спершу не зміг злетіти, але новообраний президент не розгубився і швидко йому допоміг – багато хто розцінив це як добрий знак.

Після виступу на Майдані уже повноправний гарант знову вирушив до Маріїнського палацу – на зустріч із іноземними делегаціями. Люди ж продовжили святкувати перемогу Ющенка у центрі Києва – їм влаштували святковий концерт і великий феєрверк.

Інавгурація Віктора Януковича, 2010

День, коли інавгурували Януковича, починався для нього добре – з молитви та благословення від московського митрополита Кирила у Києво-Печерській лаврі. Але далі багато що пішло не так.

Перше, про що загула країна – напередодні інавгурації Януковича тріснув пам’ятник засновникам Києва, розташований у парку на Дніпровській набережній. Це сприйняли як поганий знак.

Символічні події продовжилися у Верховній Раді. Перший конфуз стався тоді, коли усміхненого та впевненого у собі Януковича ледь не “прибило” дверима на вході до парламенту.

Під час виконання гімну Віктор Янукович практично не відкривав рота. Журналісти запідозрили, що новий президент не знає його слів.

Якщо Ющенко розціловував булаву, то Януковичу більше до душі була печатка, якою він довго милувався і задоволено демонстрував присутнім. Ще виразнішим став момент із посвідченням президента, яке замість віддати солдату почесної варти на зберігання, Янукович поклав собі у кишеню.

Інавгурація Петра Порошенка, 2014

Інавгураційні локації чинного президента, крім Верховної Ради, були на Софійській площі та у Мистецькому Арсеналі.

Напевно, найбільш пам’ятним епізодом з інавгурації Петра Олексійовича було знепритомнення солдата почесної варти. Оскільки церемонія відбувалася спекотного літа (вперше з 1994 року), солдат, імовірно, отримав сонячний удар. Водночас із його рук випала рушниця – багато хто сприйняв це як знак, що війну, яка активно розпалювалася на Донбасі, буде закінчено. До речі, після присяги, уже президент Порошенко підійшов до солдата поцікавитися його самопочуттям.

Як гарний знак розцінили і те, що коли Порошенку відкрили двері у Раду, туди влетів метелик.

З президентських символів Порошенко найбільше радів булаві – з посмішкою тримав її над головою.

По завершенню урочистої церемонії у Верховній Раді, Петро Олексійович вирушив на Софіївську площу – приймати командування українською армією. Звідти – у Мистецький арсенал, де був урочистий прийом з українськими політиками та олігархами, іноземними гостями та медіа.

Цікаво, що інавгурація Порошенка обійшлася державі у 800 тисяч гривень ($67 тисяч). А от церемонія його попередника Янукович коштувала країні у чотири рази дорожче – ($250 тисяч), а Ющенка взагалі майже в 12 разів дорожче ($800 тисяч).

У Державному управлінні справ розповіли, що економія була спричинена тим, що Петро Олексійович самостійно сплатив бенкет у Мистецькому арсеналі.

Фото: Reuters, Українська правда

Теги: