Фінансовий омбудсмен буде безкоштовно вирішувати спори між фінансовою установою і споживачем послуг

       «Чому український споживач фінансових послуг не захищений та що може покращити його становище» та «Як фінансовий омбудсмен буде працювати, щоб захистити споживачів фінансових послуг в Україні» – саме такі дві панелі розглядались 16 серпня на прес-конференції в Львівському прес-клубі.  Цей захід відбувся за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Трансформація фінансового сектору в Україні».

       Було представлено чотирьох спікерів:

Юлія Вітка, заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору»;

Олег Лаврик, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності;

Руслан Сидорович, голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя;

Тетяна Бурак, експерт зі захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

       В залі було чимало представників преси з п’яти областей України – Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької.

       Першим спікером була заступниця керівника проекту від USAID Юлія Вітка. В своїй доповіді вона зазначила, що їхня організація займається цією темою понад 5 років. Вони намагаються робити все, щоб ринок споживчих кредитів в Україні став більш розвиненим. Впевненість і довіра споживачів, а також відсоткова ставка – це є передумова розвитку даного сектору, зауважила Юлія Вітка.

       «Лише 2-3 відсотки споживачів довіряють фінансовим установам. Це дуже мало. Люди вважають, що фінансові установи є непрозорими», – каже вона.

       Закон «Про споживче кредитування» прийняли (набрав чинності 10.06.2017), але потрібно, щоб він дотримувався і на практиці… Тому інспектори під виглядом клієнтів, так званих «таємних покупців», відвідували фінансові установи і брали кредити. Проводили це дослідження у дві хвилі – до прийняття закону і після. Всього було здійснено 150 візитів.

       Розповідає Юлія Вітка: «Нами було зафіксовано велику кількість порушень. 1. В рекламі вказувалась недостовірна інформація про реальну відсоткову ставку кредиту. 2. Реклама, де вказувалось про безвідсоткові кредити, не відповідала дійсності. 3. Низька якість договорів. 4. В договорах містились незаконні норми, або не було тієї інформації, що вимагав закон. 5. Клієнтам послуг нав’язувалося страхування. 6. Порушувалось право споживача на вибір страхової компанії – їх мало бути три компанії на вибір. 7. Низький рівень усних консультацій, що надавались у фінансових установах.»

       Не відображалась реальна відсоткова ставка, тому не кожна людина може прорахувати у що йому виллється вартість цього кредиту, каже Юлія Вітка. Були навіть такі випадки, де зазначали 40-відсоткову ставку кредиту, а в результаті споживач мав сплатити всі 100 відсотків.

       Отже, в результаті цієї перевірки, виявили лише два банки, де вказана ставка відрізнялась від реальної лише на 10 відсотків. Це були два банки з іноземним капіталом. У всіх інших випадках ситуація була значно гіршою.

       Народний депутат Олег Лаврик  зазначив, що ВРУ прийняла низку законопроектів, що стосуються захисту споживачів фінансових послуг. Сьогодні існує лише одна установа, що захищає захист всіх споживачів – це «Держпродспоживслужба». Але ця організація позбавлена будь-яких механізмів впливу на порушення фінансової установи, стверджує депутат. Законопроект 2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» встановлює розмежування. Але його ще потрібно проголосувати. Олег Лаврик вважає, що така ситуація в нашій країні склалась тому, що немає жодної відповідальності за таку діяльність фінансових установ.

       Депутат Руслан Сидорович теж взяв слово в цій дискусії і зазначив, що судова система в нашій країні вкрай перевантажена. А сума судового збору в Україні, між іншим, зрівнюється за своєю величиною до суми збору в Австрії. Наявність в Україні інституції фінансового омбудсмена допоможе розвантажити цю ситуацію в країні. Він повинен бути незалежним. А це неможливо без фінансової незалежності, відмітив Руслан Сидорович.

       Тетяна Бурак, експерт зі захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», більш детально розповіла присутнім про те, хто такий фінансовий омбудсмен, і як ця нова структура буде створюватись і функціонувати.

       Вона зазначила, що є два поняття – рівень довіри і рівень фінансової інклюзії. Чому споживачі фінансових установ в нашій країні незахищені? Та все тому, що фінансові регулятори не мають жодних повноважень, каже Тетяна Бурак. Вони можуть лише роз’яснювати закони, але впливати чи карати порушників фінансових договорів вони не мають права.

       «В 56% випадків фінансових зловживань потерпілі звертаються безпосередньо до самої фінансової установи… Дехто звертається до суду, а це –  дорого і довго. 80% українців взагалі не хочуть нікуди звертатись, тому що вони не вірять  в ефективність таких звернень, – надає статистику експерт. – Законопроект 8055 передбачає створення дієвого інструменту розв’язання конфліктних ситуацій між споживачем фінансових послуг і фінансовою установою. Мова йде про фінансового омбудсмена. Це не буде державний орган. Це буде публічна установа. А фінансуватися фінансові омбудсмени за законом будуть самими фінансовими установами. Практика фінансових омбудсменів є в різних країнах світу.»

       Отже, фінансовий омбудсмен буде здійснювати процес медіації (примирення спорів). Окрім примирення спорів він також буде роз’яснювати споживачу фінансових послуг його обов’язки. Обиратися фіномбудсмен буде наглядовою радою установи. Також законом передбачається, що в нього буде команда.

       Тетяна Бурак, при роз’ясненні процедури звернень, відзначила такі моменти:

  • Споживач може звертатися за послугою такого омбудсмена в усній або в паперовій формі. Адвокати тут не потрібні.
  • Абсолютна неупередженість в прийняті рішень.
  • Швидкість вирішення ситуації, в порівнянні з тим, як вирішуються справи в судах (в судах справи розглядаються, інколи, рік часу).

       Для споживача ця процедура примирення буде безкоштовною. Якщо сторони не дійдуть ніякого результату, то на наступному етапі ця послуга коштуватиме споживачу 5 відсотків від суми прожиткового мінімуму, тобто 90 грн. Це фіксована сума, що зазначена в законопроекті.

        Наталія Лозян, яка приїхала на цей захід, в Львівському прес-клубі вперше, але на подібні заходи намагається їздити завжди. Вона – керівник районної газети «Новини Рокитнівщини». Каже, що сьогодні фінансова ситуація в Україні і зокрема в ЗМІ є дещо нестабільною. Тому потрібно бути обізнаним в цих питаннях.

       «На цій прес-конференції отримала інформацію, яка допоможе мені в подальшому уникнути фінансових ризиків, довідалась як справедливо вирішити конфлікт, не доводячи справу до суду, і зберегти, при цьому, час, кошти і нерви, – каже Наталія Лозян. – Тепер наші місцеві жителі і бізнесмени будуть проінформовані про існування фінансового омбудсмена, що зможе вирішувати такі справи.»

 

Репортер Галина Жук

Фото автора

 

Теги: