Конфлікт інтересів – це, як мінімум, неетично

На антикорупційному таборі для коаліції громадських організацій РПР було проведено тренінг, де розглядались питання конфлікту інтересів: базові поняття, врегулювання, актуальне законодавство та кращі практики запобігання корупції. Спікером виступила Гюнель Бабакішієва.

Вперше про конфлікт інтересів було згадано в 2011 році в Законі України «Про запобігання корупції». Але там не було визначення – що таке приватний інтерес. Зараз цей недолік в законодавстві виправлено.

Складанням протоколів при конфлікті інтересів займається управління захисту економіки Національної поліції України.

Також є ще інший орган, який цим займається – це НАЗК. Ця структура підготувала методичні рекомендації. Їх писали українські і міжнародні експерти. Лекторка зазначила, що методологія є досить якісною. Там є багато конкретних прикладів і способів врегулювання випадків, де є конфлікт інтересів.

В цивілізованих розвинених країнах конфлікт інтересів лежить в етичній площині. В нашому суспільстві теж слід сформувати таку культуру, каже Гюнель Бабашкієва. Але в нас, на жаль, вважається як нормальне явище і навіть схвально сприймається, коли хтось влаштував свого кума, свата, сина чи брата…

Отже, що таке конфлікт інтересів? Конфлікт інтересів – це коли посадові обов’язки особи пересікаються з її приватними інтересами. Посадові обов’язки не повинні пересікатися з посадовими обов’язками когось з рідних цієї людини.

Слід зазначити, що кожного року кількість позовів в судах, щодо конфлікту інтересів, збільшується. Зараз їх 2 тисячі на рік. Але кількість задоволення позовів зменшується.

Цілком ненормальним є те, що інколи для законодавства має місце конфлікт інтересів, а для судової практики конфлікту інтересів нема, зазначила спікер.

Також вона зауважила, що небезпеку становить така річ, як тісний зв’язок чиновників і депутатів з їхньою місцевою поліцією, прокурорами і суддями….

При конфлікті інтересів є три види відповідальності:

– дисциплінарна,

– адміністративна,

– цивільна.

Якщо мова йде про депутатів, то депутат повинен публічно оголосити про наявний конфлікт інтересів в тій чи іншій справі. Можна повідомляти в чому саме конфлікт інтересів, а можна не конкретизувати. Але його заявка обов’язково повинна бути зафіксована в протоколі. Заяву про існуючий конфлікт інтересів він робить для своїх виборці. Якщо про конфлікт інтересів не заявити, а приховати це, то це неправильно.

Якщо мова йде про держслужбовців, то тут складніше, каже спікер. Спочатку такій особі заборонено вчиняти активні дії, а потім ця людина повинна знайти спосіб врегулювання ситуації. Тобто, дана особа відсторонюється і повідомляє керівника про конфлікт інтересів, який в неї виник в цій ситуації. Або навіть безпосередньо повідомляє про це в НАЗК.

Є декілька способів врегулювання конфлікту інтересів. Найпоширеніший – це передати повноваження іншій особі. Це є найбільш легкий і найбільш розповсюджений спосіб. Другий – перерозподіл посадових обов’язків. Це у випадку, коли ця ситуація часто повторюється і в людини постійний конфлікт інтересів. Третій спосіб – обмеження доступу до інформації. Також є переведення на іншу посаду. А найрадикальніший спосіб – це звільнення.

 

Галина Жук

 

Теги: