Розповідь українки про життя в Швеції

Кейт Пласконіс – керівниця маркетингового відділу найбільшої мережі різноманітності Південної Швеції та інклюзії і представниця Програми розвитку ООН. Вона має великий досвід роботи з питаннями, пов’язаними із політиками активного ринку праці, різноманіття та розвитку бізнесу.

Саме про це й була лекція, яку Кейт нещодавно провела в Тернополі. Після лекції ми домовились зустрітись і поговорити трошки про життя..

Народилась Кейт Пласконіс в Тернополі. В старших класах на один рік вирішила поїхати до Нової Зеландії. Згодом повернулась. Потім вирішила поїхати до Швеції щоб вивчити шведську мову.

Освіта у Швеції після української дуже сильно вразила Кейт і навіть стала шоком. Адже в Україні Кейт ходила на пари щодня, і тривали вони з 8 до 16 год. Після пар в студентів було багато домашніх завдань. Натомість, у Швеції було дві або три пари на тиждень, дали список літератури, завдання – і бери вивчай матеріал самостійно. Такий темп навчання їй припав до душі, тому що в неї було багато вільного часу. Цей час Кейт могла присвятити поїздкам, знайомствам, наведенню потрібних контактів. Кейт каже, що приїхати за кордон і лише вчитися, не заводячи контактів, це дуже погано. У Швеції в інституті Кейт вчилась 3 роки на бакалавра і ще 2 роки – на магістра.

Згодом у Швеції в неї народилась дитина. Але це не завадило їй влаштуватись на практику в одну із шведських компаній. Там на співбесіді її запитали, що б вона змінила в компанії? Відповідь їм сподобалась. І через якийсь час їй запропонували залишитись в тій компанії. Зараз Кейт їздить по Швеції і читає лекції для компаній, на зразок цієї, що читала в Тернополі. Кейт хотіла б проводити такі лекції і в Україні і робити це якомога частіше.

Попередній раз відвідувала Тернопіль минулої осені. Гадає, що Тернопіль міг би бути просто фантастичним містом. Порівнює його з містом, де вона живе у Швеції, населення якого 300 000 людей. Каже, що в тому її місті функціонує просто все, починаючи з інфраструктури – нові поїзди, легкий процес купівлі білетів тощо.. Кейт зауважила, що люди в них у Швеції дуже сильно дбають про середовище. Швеція закуповує сміття в інших країнах, бо їм просто не вистачає свого. Зі сміття роблять біогаз. Зі Львова не вдалося вивозити сміття на переробку до Швеції, бо за це захотіли від шведів дуже велику суму грошей… Цікаво було почути, що взагалі багато речей у Швеції не такі, як тут… Наприклад, сплата податків. В Швеції несплата податків вважається страшнішим злочином, ніж навіть вбивство людини. За несплату податків, каже Кейт, в Швеції присуджують 25 років в’язниці, а за вбивство людини – 10. Тому що всі податки йдуть на нормальне функціонування країни і людей в цій країні – утримування в пристойному стані дитячих садочків і шкіл, забезпечення старих людей достойним проживанням, комфортні умови для людей з особливими потребами тощо. Кейт каже, що, народжуючи в Швеції, не платила за пологи абсолютно нічого, хоча і клініка і умови були просто на найвищому рівні. Ось ця вся система нормального існування і функціонування є завдяки тому, що всі люди чесно сплачують податки і усвідомлюють, що ті податки йдуть саме на ці витрати. Для них це просто справа честі.

На завершення розмови Кейт Пласконіс зізналась, що і у Швеції теж є проблеми. Але ті проблеми вони собі вишукують від хорошого життя. Наприклад, ведеться дискусія стосовно того, щоб на вбиральнях не вішати табличок приналежності до чоловічого чи жіночого роду. Тому що комусь може здатися, що він вже іншої статі……

Інтерв’ю провели Галина Жук і Тетяна Шабанова.

Кейт Пласконіс – на фото справа.

Репортер Галина Жук

Фото автора