У Монастириськах співали, танцювали на святі «Русаля» на І фестивалі «Лемківські пацюрки»

Опубліковано:

Перший дитячий фестиваль «Лемківські пацюрки» організували усього за три місяці. Відгукнулись творчі колективи Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини. Загомоніли юні таланти саме на Зелені свята, які на Лемківщині називали святом «Русаля». Фестиваль зібрав біля двох сотень дітей та вирував протягом п’яти годин в урочищі Бичова у скансені «Лемківське село», там де традиційно збираються лемки звідусіль на Лемківську ватру.

Віра Дудар, директор музейного комплексу «Лемківське село»

В нашому музеї ми давно цю ідею викохували і планували, щоби  діти, лемчатка, мали своє свято, щоб вони відчули себе тут господарями, щоби тут звучала лемківська мова, лемківська говірка, діти бавились лемківських забав, їли лемківські страви, то б то все те, що наші поважні лемки передали і намагаються передати зараз, ми хочемо щоби діти підхопили. Наші лемки, як ті пацюрки, як ті коралі розсипались, порвалися по цілому світі, і тільки наші діти, наші маленькі лемчатка можуть позбирати ці пацюрки талантів лемківських і зібрати їх воєдино.

Про збереження та відродження культурної спадщини лемків в Україні дбає Всеукраїнське товариство Лемківщина.

Олександр Венгринович, голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”

Сьогодні в нас велике свято, подвійне свято – це лемківське русаля і лемківські пацюрки, тобто дитячий фестиваль лемківської культури. І сьогодні нам дуже приємно, що ми робимо ось цю справу і передаєм все, що може передати старше покоління молодому про нашу культурну спадщину, звичаї і традиції.

Фестиваль урочисто відкрили спільною молитвою. Зі сцени звучала лемківська говірка, слова подяки та щирі побажання успіху усім учасникам.

Оксана Данилів, голова Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”

Те, що ви нам будете показувати, то добре, нехай на вас зійде свята благодать, святий дух, і благословить вас всіх добрим здрав’ям, щирістю, добротом, миром, побожністю, мудрістю, вшитки  доброго вам і Боже заплат!

Любомир Крупа, заступник голови Тернопільської облради

За цим днем стоїть дуже багато зусиль, клопотів, недоспаних ночей, але мені такий доктор філософії отець Михайло Пастух, який викладає в семінарії, казав: «Все, що легко, то не від Бога, і я дякую всечесним отцям, я дякую організаторам пані Вірі, пану Олександру, пані Оксані, місцевій владі за те, що ми є тут.

Перший дитячий фестиваль «Лемківські пацюрки» зібрав біля шістсот глядачів. Талановиті дитячі колективи з Монастирська, Бучача,Чорткова, Івано-Франківська, тощо, є учасниками багатьох фестивалів лемківської культури, завжди раді показати свої яскраві номери глядачам.

Віра Куриляк, художній керівник ансамблю «Ґречні фраїрки», м. Монастириська

« Ми є колективом музичної школи. Ми танцюємо багато цікавих лемківських танців, в нашому репертуарі є коломийка лемківська, в нашому репертуарі було лемківське весілля. Сьогодні ми на фестивалі покажемо лемківські гаївки.

«Веселі гудаки», дитячий ансамбль, м. Бучач

«Ми хочемо показати людям, як ми можемо грати, займатись музикою і які ми знаємо різні пісні.

Ірина Крупа, гостя фестивалю з м. Тернополя

«Я думаю, дуже важливо проводити такі фестивалі, щоб навчати нашу молодь нашим традиціям, тому, що народ, який береже свою мову, свою культуру буде жити вічно. Мені сподобалось особливо організація майстер класів, тут дітки малюють, дітки вчаться писати писанки, вчаться співати, вони слухають про свою історію, говорять лемківською говіркою. Це дуже цікаво, це дуже збагачує нашу культуру українську, і, напевно, робить нас такими самобутніми і неповторними, як народ.

Під час фестивалю тернополянка Тетяна Мельник відшукала пацюрки своєї родини – прізвища депортованих з Перемишлянського повіту родичів.

Тетяна Мельник, тернополянка

«Мене сьогодні здивувало те, що я завжди знала про те, що дві моїх бабці переселенки з Польщі. В сорок п’ятих, сорок шостих роках їх переселили на територію Тернопільщини із Перемишлянського повіту. Але коли я запитувала чи саме вони лемкині чи ні, якось вони остаточної відповіді мені не могли надати. Ось сьогодні в одній із книг, які я придбала на фестивалі я знайшла прізвища Оскорип, тобто це прізвище  мого прадіда, і село Телешниця, де мешкало чотири сім’ї і для мене це велике відкриття, тому що це є підтвердження того  саме, що мої прадіди були лемками.

Репортер – Олена Мудра
Камера – Вадим Савана
Монтаж – Віталій Цицура
«ТМЦ.ІНФО», 30 травня 2018 року
Проект здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.

Віталій / ТМЦ.ІНФО - Тернопільський Медіа Центр