Районні ЗМІ йдуть в Інтернет і чекають на роздержавлення

Опубліковано:

Ринкові відносини та конкуренція у медіа-просторі – це ознака демократії. Однак у випадку загрози національній безпеці чи надзвичайної ситуації пересічний громадянин повинен знати який телеканал увімкнути і на яку частоту налаштувати радіоприймач. Якщо у сфері телебачення державні мовники мають ліцензії на ефірний сигнал, то з радіомовленням є проблеми.

Під час презентації Реанімаційного пакету реформ у Тернополі обговорили, що з цим робити.

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права, член ради РПР: «Як на мене, це взагалі ненормально, що держава конкурує за ліцензії з комерційними станціями. Тобто це мала бути стратегія розвитку національного телерадіопростору – це якщо держава визначає, що така ліцензія потрібна. Вона мала би видаватись без конкурсу взагалі».

Із проводовим мовленням узагалі біда: кількість радіоточок в Україні щороку невпинно зменшується. Однак перспектив його розвитку фахівці не бачать.

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права, член ради РПР: «Я не бачив, щоб у Франції, Великобританії чи десь ще таким засобом користувалися. Засіб швидкого оповіщення на сьогоднішній день – це мобільний телефон. Це найшвидший і найефективніший спосіб».

Така перспектива не радує районні державні радіостанції, передачі яких можна почути виключно по «брехунцю».

Роман Островський, редактор Чортківського районного радіо: «20 березня буде сесія Чортківської районної ради. Там будуть ставити питання, що взагалі далі робити з районним радіомовленням. Ми пропонували перейти на ефірне мовлення. Можна вклинюватися у цей же відрізок часу усім районам, як обласне радіо, – це реально. Але ніхто цим не хоче займатися, в тому числі наша влада, яка на місцях працює».

Не чекаючи подачок від влади, районні радіомовники самостійно шукають альтернативні способи поширення власних передач. Зокрема – їх трансляція в Інтернеті.

Роман Островський, редактор Чортківського районного радіо: «Кожна школа сьогодні має сайт, культура має сайти. Їм можна повідомити, коли яка передача виходитиме. Як ви, телебачення, виходите в Інтернеті, так само й ми спокійно можемо виходити. І будемо зараз думати, як це робити. Тим більше, вітання, реклама – воно на своє заробить. І я думаю, що це – майбутні перспективи».

Однак постійно сидіти на шиї у місцевої влади – нераціонально. З однієї сторони на утримання творчих колективів ідуть бюджетні гроші, а з іншої спостерігається хронічне недофінансування.

Михайло Лисевич, в. о. редактора газети облради і ОДА «Свобода»: «У будь-якому випадку роздержавлення буде, ми його не уникнемо. Але чим швидше ми отримаємо рішення, тим швидше ми зуміємо дати відповідь самі для себе: зможемо ми самі працювати чи нам потрібно буде шукати інвестора. Але в будь-якому випадку це дає нам шлях, якісь умови для того, щоб далі працювати».

Реформи в Україні розпочаті, але йдуть вони надто кволо.

Андрій Шевченко, народний депутат України V, VI VII скликань: «Є чітке відчуття, що країна зараз зависла у своєрідному «шпагаті» між учорашнім і завтрашнім днем. Ясно, що в такій розтяжці країна довго перебувати не може».

У Реанімаційному пакеті реформ, окрім медіа-ринку, також ідеться про децентралізацію влади, податкову систему, освіту, екологію та багато інших сфер життя. Творці «пакету» лобіюватимуть його ухвалення у на законодавчому рівні.

Репортер – Христина Римар, камера – Антон Марчевський, Анатолій Віцемішин, відеомонтаж – Антон Марчевський.

«ТМЦ.ІНФО», 17 березня 2015 року.